Експерти не впевнені, що Іспанія ухвалить рішення про екстрадицію екс-міністра фінансів Юрія Колобова на прохання України. Його долю вирішує суд
Генпрокуратура України направила до Мадрида офіційний запит на негайну видачу Юрія Колобова, який обіймав посаду міністра фінансів України в уряді у часи президентства Віктора Януковича. Про це 3 серпня повідомили українські ЗМІ.
Колобов був затриманий у курортному селищі Альтеа, на сході Іспанії, 4 березня 2015 року. Екс-міністра розшукував Інтерпол. В Україні Колобова звинувачують у “привласненні державних коштів в особливо великих розмірах”. Після затримання Колобова доправили до Мадрида — до начальника другого слідчого відділу Національної палати суддів (НПС).
Розголошенню не підлягає
Офіційний представник палати відмовився надавати будь-яку інформацію за справою колишнього українського міністра, посилаючись на закон про нерозголошення перебігу слідчих дій. Між тим DW стало відомо, що Юрій Колобов з березня залишається під вартою. Його прохання про звільнення з умовою не залишати територію країни відхилили через побоювання, що заявник може утекти від правосуддя.
DW дізналась, що колишній міністр звернувся з проханням про своє звільнення під заставу до суду ще у червні, мотивуючи це тим, що що він та його родина “осіли” в Іспанії — у районі Альтеа вони володіють дорогою нерухомістю — і не мають намірів залишати Іспанію. Окрім того, відразу після затримання Колобов звернувся до влади Іспанії з проханням надати йому політичний притулок, оскільки “звинувачення проти нього сфабриковані”, і на батьківщині його переслідують “винятково за політичними мотивами”. Однак усі ці аргументи виявились недостатніми для звільнення екс-міністра.
Процес екстрадиції
“Процес видачі іноземців, яких підозрюють у вчиненні правопорушення на батьківщині, не вирішується автоматично і зазвичай триває від шести місяців до півтора року”, — пояснив DW член мадридської колегії адвокатів Хосе Мігель Гонсалес. Рішення про екстрадицію чи про відмову видати громадянина тій чи іншій країні ухвалює Національна палата суддів. “Там ретельно вивчаються документи, отримані від сторони заявника, які викривають підозрюваного”, а також, звичайно, його власні свідчення.
Потім рішення суддів в обов’язковому порядку затверджується іспанським урядом. “Екстрадиція здійснюється лише тоді, коли в іспанської влади немає сумнівів щодо винуватості підозрюваного”, — зазначив Хосе Мігель Гонсалес. За словами адвоката, за останні десятиріччя Іспанія вислала десятки людей, у тому числі українців і росіян. Справа в основному стосувалась тих, хто вчинив традиційні кримінальні злочини. Утім, іспанським суддям доводилось вирішувати і більш складні питання.
Наприклад, за запитом російської прокуратури Іспанія розглядала в 2001 році справу про екстрадицію олігарха Володимира Гусинського, звинуваченого в розкраданні, а в 2012 році вирішувала долю Петра Силаєва, фігуранта справи про напад на адміністрацію міста Хімки. Непростим виявився у 2014 році і випадок з громадянином Казахстану Олександром Павловим, довіреною особою казахського опозиціонера Мухтара Аблязова. Астана звинувачувала його в тероризмі і корупції.
Незрозумілі перспективи
В усіх трьох згаданих випадках в екстрадиції було відмовлено. Причина — “судді знайшли політичне підґрунтя висунутих звинувачень”, зазначив адвокат Гонсалес, не виключивши, що і в справі Колобова, яка вважається “особливо складною”, “може знайтись щось подібне”. “Адже свій захист колишній міністр будує саме на тому, що є жертвою політичних переслідувань”, — наголосив Гонсалес. А той факт, що він залишається під вартою, “ні про що не свідчить”. Гусинського теж довго тримали в іспанській в'язниці, “хоча з самого початку було зрозуміло, що справа проти нього в Росії сфабрикована за політичними мотивами”.
Не може визначити перспективи справи Колобова і мадридська журналістка Моніка Гомес, яка спеціалізується на судовій хроніці. До того, що пояснив адвокат, вона додала, що “на рішення суддів в Іспанії не можуть впливати будь-які зовнішні фактори”, наприклад, добрі відносини між нинішньою українською владою і Заходом. “Іспанію і Казахстан також пов'язують дуже тісні політичні та економічні відносини, але Павлова цій країні так і не видали”, — нагадала журналістка.
