Гостем п’ятничної програми Бі-Бі-Сі був депутат Ігор Кріль, член фракції НУНС, голова новоствореної партії Єдиний Центр. Програму, в якій, зокрема, йшлося про нинішню парламентську кризу та ідеологію новоствореної партії, вів Богдан Цюпин.
Нижче читайте скорочений виклад програми, яка лунала в прямому ефірі 20 червня.
- Що ви робите в політиці саме зараз?
- Ми разом з колегами зараз займаємося розбудовою нової політичної сили, яка називається Єдиний Центр. Ця політична сила має на меті об’єднати всіх патріотичних, правдивих і прагматичних політиків для того, щоб ми могли повирішувати ті питання, які сьогодні стоять на порядку денному в Україні, які, на жаль, не є на сьогодні до кінця вирішеними.
- Слухач з Бразилії написав: ми тут за кордоном із жахом спостерігаємо за всім, що діється політично на Україні, усе це нагадує повний мішок котів, що гризуться між собою, де позиція та опозиція не роблять того, що повинні, де немає порозуміння, де політики дбають тільки про себе, про свої партійні інтереси та де сам президент поборює свого власного прем’єра. Один жах!
Чому?
- З Бразилії на нашу ситуацію дивляться так само як дивимося ми. На жаль, все, що сказав слухач, є правдою. І на мій погляд, причиною є те, що ми ще відразу після президентських виборів 2004-го року, всі, хто має бажання боротися за президентську посаду, відразу кинулися у цю шалену боротьбу.
- Ви сказали "ми, усі", ви маєте себе також?
- Хто має бажання поборотися за президентську посаду — я так сказав. І я себе не маю на увазі, це однозначно. Я в листопаді минулого року, коли формувалася "демократична коаліція", мене в ефірі однієї з програм запитували чи буду я голосувати за Юлію Тимошенку на посаду прем’єр-міністра? Я тоді відповідав так, що я буду голосувати за Юлію Тимошенко, я вважаю, що вона може бути хорошим прем’єром при президентові Ющенку. Але у мене є одне застереження. З першого дня, коли вона стане кандидатом у президенти на посаді прем’єр-міністра, в державі почнеться "кавардак". На жаль, відразу після призначення Юлія Володимирівна почала боротися за… Дякуючи її нестримному бажанню стати президентом, в Україні стартувала президентська кампанія. Вважаю, що за два роки до президентських баталій це трохи зарано. Ми би мали всі стрибнути у боротьбу не за президентське крісло, а за наведення порядку в державі, за розвиток економіки, за соціальний захист наших громадян, але правила політичної боротьби вимагають іншого — доводити, що хтось є гірший, хтось є кращий. Тому ми й маємо таку ситуацію в державі, що у Бразилії наші земляки дивляться на це все і бачать те, що вони не хочуть бачити. На жаль, це так.
- Слухач з Києва написав: "Пане Ігорю! Скажіть, будь-ласка, чому українські політики настільки цинічні, бездарні й безвідповідальні? У той час, коли країна стоїть перед глобальними викликами, ви всі займаєтесь виключно власним працевлаштуванням та набиванням кишень? Кожному сущому в Україні, хто хоч трохи дружить з логікою, зрозуміло, що всі проблеми України на даному етапі пов'язані з намаганням Ющенка утриматись при владі будь-якою ціною та його челяддю, якій байдуже, чи буде завтра наша країна існувати? Очевидно, що такі як Плющ, як ви, як весь ЕЦ без дозволу "гаранта" не зробили б і кроку… Вам самим не гидко від того, що закликаєте Тимошенко відмовитись від претензій на президентське крісло? Хто Вам дав таке право? Може все таки залишите вибір за народом, про який нібито так вболіваєте? Після виборів 2002 року я багатьох із фракцій "НУ" попереджав, що потакання всім забаганкам Ющенка може призвести до негативних наслідків. Чому всі ви такі немічні, коли треба сказати правду своїм лідерам і такі пихаті, коли спілкуєтесь із нормальними, звичайними людьми? Криза не в парламенті, а в головах парламентарів".
- Я вважаю, що неприпустимим і аморальним є використання посади прем’єр-міністра задля забезпечення політичної боротьби за посаду президента України. Це неправильно. Прем’єр-міністр повинен працювати, займатися економікою і соціальною сферою, працювати на громадян України. Тому я ніколи не закликав цього, я говорив лише одне, що є небезпека і як тільки прем’єр-міністр стане кандидатом у президенти, в державі не буде нормальної спокійної роботи для того, щоб забезпечувати ті передвиборчі обіцянки і програми партій і те, що мають забезпечувати реально політики. Щодо намагання Ющенка утриматися при владі, то, на мою точку зору, це також неправильні слова і неправильне трактування. Президент Ющенко є президентом, обраним народом і якщо він не буде намагатися виконувати свою програму, не буде намагатися робити те, що він обіцяв людям, то тоді я скажу, що я не поважаю такого президента, а оскільки він робить це, а хтось трактує це як намагання залишатися при владі, то це питання того, х то так трактує. Я вважаю, що на сьогоднішній день президент Ющенко робить все для того, щоб Україна поступово, нехай не семимильним кроками, але поступово, тихенько розвивалася і йшла вперед. Я, як громадянин України вважаю, що сьогодні Ющенко у вищій лізі української політики є найбільш моральною людиною і я би хотів, щоб ця людина й далі керувала нашою державою.
- Ви вже згадали про свою партію нову і слухач з Харкова запитує — навіщо потрібна ще одна партія, які у вас ідеологічні та цінностні відмінності від Партії регіонів, Нашої України та БЮТ?
- Останні два дні знову блокується Верховна Рада. Знову надумані приводи. Знову хтось чимось незадоволений. Я вже так кажу — друзі, якщо ви вже так хочете, якщо ви вже майже домовилися про 300 депутатів, то вставайте, домовляйтеся, робіть широку коаліцію, БЮТ і Партія регіонів для людей, ніхто ж нікому не заважає. Якщо ми можемо працювати -давайте будемо працювати, якщо ми не можемо працювати — давайте чесно скажемо людям — ми не можемо працювати. Давайте приймемо новий закон про вибори, давайте підемо на вибори і я не сумніваюся в тому, що на цих виборах народ України викине на смітник історії ті політичні сили, які не можуть забезпечити стабільність.
- Наприклад, які?
- Я так образно скажу, які не можуть забезпечити стабільність, які постійно блокують трибуну Верховної Ради, які постійно мають претензії один до другого, при цьому держава не може нормально розвиватися.
Чому з’явився новий Центр? Я вам скажу так, що це є новий політичний процес, який має на меті об’єднати тих людей, які дивляться на це все, що відбувається і їм соромно за державу. Об’єднати тих людей, які відчувають в собі сили і бажання зробити щось, щоб змінити ситуацію. Сьогодні успішно йде процес об’єднання цих людей. Ми не говоримо чи це політики чи звичайні громадяни України, які хочуть працювати задля змін на краще. Тому що вони на сьогодні на бачать тих політичних сил, які можуть змінити ситуацію і принести стабільність.
- Але ви так і не сказали, що відмінного ваша партія може запропонувати?
- Почнемо з ідеології. Я і мої колеги не сумніваємося в тому, що людство ще не придумало такої ідеології, яка могла б бути корисною для України, могла би вивести Україну на рівну дорогу стабільного розвитку. Всі ідеології, які створили людство, кожна з них може вирішувати якусь частинку певних проблем України, тому ми кажемо суспільству, що ми пропонуємо нову ідеологію і називаємо цю ідеологію "Єдиноцентризм". Єдиноцентризм — це ідеологія єднання, це ідеологія патріотизму, ідеологія правди, ідеологія прагматизму. Ми кажемо, що ми об’єднаємо всіх патріотичних політиків, які принесуть мораль в українську політику і які будуть вирішувати всі проблеми в Україні на основі прагматизму.
- Назвіть одне з таких питань і яке рішення буде пропонувати ваша партія?
- Перш за все ми говоримо, що основна проблема в українському політикумі, що система виборів, яка діє в Україні — пропорційна, вона показала свою недієздатність. Ми кажемо, що треба змінити систему. Люди мають знати тих, кого вони обирають, а депутати повинні знати перед ким вони мають нести відповідальність. Сьогодні ніхто не знає за кого він голосує. Сьогодні всі голосують за партії лідерського типу, фактично голосують за єдиного лідера. Люди голосують за список, який для них є практично невідомий.
- Ви пропонуєте повернення до мажоритарної системи?
- Ми пропонуємо, щоб на місцевому рівні (в районні і обласні ради) вибори проходили за змішаною системою. Пропорція — це дискусійне питання, але, як має бути пропорційна система, щоб розвивалися партії, так має бути і мажоритарна система, щоб сильні особистості, які не хочуть пов’язувати себе з жодною партією, мали можливість стати депутатами. А до Верховної Ради ми пропонуємо, щоб вибори проходили за відкритими списками, які дозволяють громадянам, голосуючи в тій чи іншій області, знати за кого вони голосують у Верховну Раду.
- Як це буде виглядати — відкритий список? Тобто, що людина матиме список з 450 депутатів, кілька десятків партій — це тисячі людей. Поясніть, будь-ласка ще раз.
- Моделей є декілька. Яка модель буде прийнята — це питання завтрашнього дня. Для прикладу, є така можливість прикріпити кожного депутата, який належить до тієї чи іншої партії, до конкретного округа, щоб він, працюючи в тому окрузі, під час виборчої кампанії міг прийти до людей, щоб люди його побачили. Набравши певну кількість голосів, щоб таким чином сформувався список не десь там вночі за день до з’їзду формував його той чи інший лідер партії, а щоб формували виборці, голосуючи за цього конкретного чоловіка. Якщо за нього люди проголосували, він отримає те місце у списку, яке забезпечить йому місце депутата.
- Слухач написав: "В Україні не може бути Єдиного Центру для еліти". Можливо він має на увазі, що ваша партія формується з представників еліти? Ви їздите по регіонах, перші ваші контакти, як правило, це голова облдержадміністрації, інші посадовці. Чи не виглядає так, що ви створюєте партію влади?
- Я, коли приїжджаю в регіон, зустрічаюся з людьми, а не з високопосадовцями. Це перше. Друге, якщо говорити про Єдиний Центр, я скажу, що він об’єднає конкретних прагматичних людей в тій точці України, де є проблема. Це є не центр еліти у Києві, це не є центр еліти у Львові, це є центр, який в якомусь районі об’єднає, щоб вирішити конкретну проблему — провести дорогу, забезпечити комп’ютерним класом школу…
- Ігор з Дніпропетровська написав: Хлопці, ми вже вам нікому не віримо.
- На мій погляд, вірити потрібно лише Всевишньому, в довіряти чи не довіряти можна людям. Тому, якщо ви колись комусь вірили з тих суб’єктів, які проживають на Землі — це помилка, це неправильно. Не робіть ніколи більше так. Тому що, як правило, в такій ситуації вам посилають випробовування, що ті люди, яким ви вірите, вони роблять так, що ви їм перестаєте вірити. Більше того у вас зневіра появляється, це саме страшне, що може бути у людини.
- Отже, вам треба вірити, довіряти?
- Мене треба слухати, дивитися що я роблю, робити свої висновки, приймати своє рішення. Не треба мені вірити, я вас дуже прошу — не вірте мені, тому що від того, що ви будете мені вірити, крім того, що вам буде зле — ще й мені буде зле.
- Ви на початку нашої програми пригадали і про проблеми з Юлією Тимошенко, і про проблеми з коаліцією. А якої коаліції хотіли би Ви, з ким?
- Я був на одній із передач із Савіком Шустером, і там було опитування на тему, якої коаліції хотіли би ви. І там була досить шокуюча інформація, коли видали результати, там було чотири варіанти, всі по 25%, плюс-мінус два-три відсотки. Я думаю, люди в Україні вже втомилися відповідати на це питання, якої коаліції хотів би я. Напевно, вже всім набридло це слово, коаліція, і набридло дискутувати, яка там в нас буде, широка чи вузька, довга чи коротка коаліція. Це ж не має значення в принципі! Головне сьогодні в Україні — щоб настала стабільність, щоб політики забули хоча би на ірк про те, якого крісла вони хочуть досягнути.
- Пане Кріль, це має значення, бо кожна політична сила обирається до парламенту, пропонуючи свої ідеї, свої політичні напрямки. Від того, з якими політичними силами ви готові об’єднуватися, ми можемо робити висновки, з ким ви готові співпрацювати, з якою ідеологією. І тому. мені здається, це питання актуальне. От ви, ваша партія, з ким із теперішніх сил, представлених у Верховній Раді готова би була створити коаліцію? Чи ви плануєте отримати конституційну більшість на виборах — тоді не треба коаліції?
- Ви в принципі правильно все говорите. Що має значення, тому що політичні сили там щось обіцяють. Давайте згадаємо, що деякі політичні сили обіцяли на позачергових виборах. Що діти в армію не будуть ходити з першого січня, про те, що за два роки вернуть майже 80% річного бюджету вкладникам (прим.: Ощадбанку), вернули тільки один чи півтора проценти і то вже далі нічого не можуть зробити. Політичні сили займаються популізмом, я би сказав — відвертою брехнею.
- Усі?
- Більшість політичних сил.
- Які не займаються?
- Наша політична сила...
- З якими політичними силами ви готові йти в коаліцію? З Партією Регіонів готові?
- Я Вам скажу відверто — я сьогодні готовий піти в коаліцію, в якій буде налічуватися 420 депутатів, щоб зупинилися політики і перестали тикати один в одного пальцем. Я буду готовий співпрацювати і з Блоком Юлії Тимошенко, і з Партією Регіонів разом із Нашою Україною, і з Блоком Литвина також. Ну комуністи для мене — це питання виключене, бо тут є певні питання. Щоб зупинити процес розвалу української держави, отой, який уже набив оскому всім. Його треба на рік хоча би зупинити.
- Запитання Лариси з Дніпропетровська: Пане Кріль, скажіть будь-ласка, в списку на виборах до Верховної Ради в 2007-му році вашого Єдиного Центру не було. Ви, якщо так сказати, на плечах Нашої України та Блоку Юлії Тимошенко в'їхали в Верховну Раду, а потім і Єдиний Центр утворили. Чи законне ваше утворення? Ми ж за нього не голосували!
- Спасибі Вам за запитання. Я Вам скажу, що нічого протиправного в наших кроках немає, оскільки особисто я під час виборчої кампанії три місяці керував організаційними процесами і робив все, щоб моя політична сила, блок Наша Україна-Народна Самооборона, набрала максимальну кількість голосів. Я зробив все, що міг, і тому я сьогодні не відчуваю ніяких у себе проблем, щоб, відповідаючи на Ваше запитання на серці щось шкребло. Ви маєте право думати так, як Ви думаєте, а я маю право думати так, як я думаю, і поступати так, як я вважаю за необхідне. Я така ж людина як і Ви, пані Ларисо, але відрізняюся тим, що в мене є відповідальність, у тому числі і перед Вами, за те. що я роблю на посаді депутата Верховної Ради. Дивлячись на те. що відбувається в парламенті. навіть у нашому блоці Наша Україна-Народна Самооборона, я повинен приймати ті рішення, які можуть змінити ситуацію на краще. Моє рішення є таке, яке воно є.
Ми сьогодні працюємо разом із моїми колегами в Нашій Україна-Народній Самообороні, ми виконуємо те, що маємо виконувати, практично, ми голосуємо і підтримуємо всі рішення, крім деяких, коли ми маємо свою позицію і відверто про неї заявляємо.
В березні місяці я і мої колеги з Єдиного Центру не голосували за те, щоб в Києві пройшли вибори. Не тому, що ми любимо чи не любимо Черновецького -ми до нього ставимося так само, як і всі кияни. Але ми знали те, що ці вибори нікому не потрібні, оскільки демократична коаліція не змогла висунути єдиного кандидата. Це було безглуздя — робити вибори, викидати гроші і отримати той результат, який отримали. Практично кияни сказали своє 'фе' голосуванню депутатів за цю постанову. Понад 50% не прийшли на вибори взагалі, а ще 15% проголосували в сукупності за того мера, який був до цього. Тобто фактично 70% сказали — вибори не потрібні були. І ми голосували так, як хотіли кияни. Наші кроки є чисті, ми спокійні за це.
- Ми бачимо, що багато наших слухачів налаштовані досить таки критично і Ви на початку нашої програми можливо дали відповідь на це запитання, вказавши на те, яка зараз ситуація в Верховній Раді і рівень довіри до політиків напевно бажає бути кращим. Вам, напевно, важко буде створювати цю політичну партію і піднімати її.
Запитання Андрія з Донецька: Хто призначив пана Кріля лідером і ким він був до 'помаранчевої революції'?
- Я би хотів спершу сказати про всі ці закиди. Я дуже просто скажу — причина в одному. З'явився новий політичний процес і ті політики, які займаються зомбуванням людей, і ті політики, які займаються своїми власними інтересами, відчули загрозу. І я далекий від того, що зараз оті всі повідомлення, які, тим більше, йдуть по електронній пошті чи смс, не є з тих інформаційних центрів, які обслуговують певні політичні сили. Нас бояться. Чому? Тому що відчувають загрозу, що якщо люди політичним процесом, який називається Єдиний Центр, об'єднаються, їм буде набагато важче дурити українців. Всі ці повідомлення тільки до одного і зводяться. Шукають причини. Балога? Віктор Балога не має відношення до політичного процесу поки що, він не є членом партії Єдиний Центр. І він нікого нікуди не може заганяти. Бо ми переконані, будуючи нову партію, її можна будувати на принципах авторитету людей, а не застосування адмінресурсу. Будь-яка партія, яка буде будуватися на застосуванні адмінресурсу, не має перспективи в Україні. І ми це прекрасно розуміємо. Тому можете не хвилюватися — Єдиний Центр будується без застосування адмінресурсу.
- Пане Кріль, Ви згадали дуже цікаве ім'я — Віктор Балога. Багато Ваших заяв — а я тут роздрукував з вашого веб-сайту Єдиний Центр — співзвучні із коментарями, які оприлюднюються від імені голови секретаріату президента, Віктора Балоги. Вас можна назвати давнім соратником пана Балоги, Ви навіть припускали, що він може очолити Вашу партію. Чи координуєте Ви і Ваша новостворювана партія критику в бік уряду і Юлії Тимошенко з секретаріатом президента і з паном Балогою?
- Ну, я припускав, що Єдиний Центр можуть очолити багато політиків, зокрема і його ім'я я називав. І нам буде дуже приємно, коли ці політики прийдуть у нашу партію.
- Ви кажете 'коли', не 'якщо'?
І.Кріль: 'Коли вони прийдуть' означає і 'якщо', і 'коли'. Це має відбутися до 12 липня, коли в нас буде з'їзд, оскільки на з'їзді ми плануємо ухвалити серйозні політичні документи і ми плануємо обрати політичне керівництво Єдиного Центру.
- А зараз ви співпрацюєте?
- Зараз ми співпрацюємо із всіма прагматичними політиками, і якщо Ви і говорите про співзвучність якихось заяв, то я Вам скажу відверто — наші заяви це є наша позиція. Якщо ця позиція збігається із позицією будь-кого з будь-якої політичної сили, це нічого не означає. Це означає лише одне — що позиція збігається. Чи це БЮТ, чи це Партія Регіонів, якщо наші позиції співзвучні, це говорить про те, що ми в даному аспекті думаємо однаково. І все.
- Тобто Ви, як лідер новостворюваної партії Єдиний Центр, депутат Ігор Кріль і голова секретаріату президента Віктор Балога про Юлію Тимошенко і діяльність уряду часто думаєте однаково?
- Я думаю, що не тільки ми думаємо однаково, а багато людей в Україні думають однаково, оскільки те, що відбувається сьогодні в Україні не влаштовує нікого. Я зараз маю можливість спілкуватися з багатьма людьми, і особливо представниками економіки, представниками підприємництва. Люди не бачать перспективи ніякої, люди бачать попереду обвал і крах. І думати інакше, ніж думають ті люди, це означає бути некоректним і непрагматичним чоловіком.
- Ви малюєте дуже сумне майбутнє...
- А це не я малюю, це малює уряд України. Тому що ситуація така, що ті, хто працюють у бізнесі, вони не бачать перспективи ніякої.
- Здається, український уряд в набагато рожевіших тонах малює майбутнє...
- Наш уряд вміє дуже гарно говорити і особливо прем'єр-міністр...
- Це така вже властивість політиків — вони всі гарно говорять. Але я маю ще одне інтерв'ю з сайту вашої партії — одна з ваших активісток Леся Оробець пише, що одне з завдань вашої партії — це опонувати Блоку Юлії Тимошенко. І знову таки ми повертаємося до теми головного напрямку Вашої діяльності. Ще до того, як партія офіційно оформлена, створена, ваша основна діяльність спрямована на те, щоби вести активну, дуже гостру дискусію з однією політичною силою і з однією особою. Я, наприклад, не натрапив у ваших заявах на критику комуністів, я напевне не зміг би знайти критики Партії Регіонів. Чому так?
- Ви зараз говорите про якийсь короткий період в житті України. Коли ще минулого року біля керма уряду був Віктор Янукович і Партія Регіонів і комуністи фактично керували урядом, то ми, ті політики, які сьогодні представляють Єдиний Центр, говорили те саме про діяльність цього уряду. Просто на той момент сайту Єдиний Центр ще не було. Якщо би він був, ви би прочитали там точно такі ж заяви. Тому що ми говоримо, що наша ідеологія складається з чотирьох важливих речей — єднання, патріотизму, правди і прагматизму. Тому ми завжди говоримо те, що думаємо. Ми можемо помилятися, нас можна поправити, ми люди логічні, ми люди прагматичні, але ми, коли бачимо проблему, про неї говоримо. Тому ми говоримо, що якщо сьогодні є проблеми в уряді, ми будемо говорити про ці проблеми. Хтось нас критикує, що не потрібно цього робити. Вибачте! Замовчувати проблеми — це можуть невідповідальні політики. Цього не можна допускати. Якщо завтра буде уряд Януковича, я Вам даю гарантію, що ми будемо говорити правду про нього. І на цьому спекулювати не потрібно. Звичайно, на цьому певні політики з табору Блоку Юлії Тимошенко спекулюють. Але те що ми бачимо сьогодні нас вражає. Ми бачимо, що є проблеми. Про це треба говорити відверто, не замовчувати і не перевертати ситуацію і там десь вихвалятися. Потрібно просто працювати.
- Одна з думок, яку Ви висловили в нашій програмі, очевидно, викликала прихильність. Валентина Лимонченко надіслала своє повідомлення з міста Арлінгтон, США, вона пише: Незрозуміло, що діється, як можна працювати? Коли ж ми будемо вибирати не за партійними списками, а окремих осіб?
Ви згадали, що зміна виборчого закону — одна з програмних засад вашої партії. Чи інші сили вас підтримають у тому, щоби виборці України голосували не за партію і верхівку списку, а щоби знали, хто буде їхнім депутатом, щоби партію представляла людина, обличчя в окрузі. Ви думаєте інші партії підтримають це?
- Я думаю, що це буде важко проводити, тому що ті політичні сили, які борються із становленням Єдиного Центру, вони мають на меті зовсім інше. Вони мають на меті панування і протягування своїх депутатів через харизму одного лідера, так звані вождистські партії. Тому я думаю, що боротьба буде важка, але ми разом із народом України переможемо.
- А хто вас може підтримати?
- Пройде певний час і, як у нас в політиці в Україні досить часто буває, коли смажений когут у дещо клюне... Я думаю, що це буде важкий процес.
- Запитання від Володимира Кучера з Мелітополя: Чи маєте Ви на меті приєднання до діючої коаліції чи до опозиції? Які Ви маєте погляди щодо зовнішнього курсу України?
Наскільки я розумію, Ви зараз член діючої коаліції. А от щодо зовнішнього курсу України — це питання, яке зараз досить глибоко розділяє український політикум. Де тут стоїте Ви і де тут могла би стояти Ваша новостворювана партія?
- Розділення реального немає, є штучне розділення.
- Ну як? Головна опозиційна партія — Партія Регіонів — активно виступає проти вступу України в НАТО, НУНС — за. Є дуже серйозні розбіжності.
- Я хочу нагадати всім, що курс на НАТО був взятий при уряді Януковича. Національна програма обороноздатності, вона передбачає саме це і саме за це голосувала партія Регіонів у Верховній Раді четвертого скликання. Це все є і це все правда.
- Ваша партія виступала би за приєднання до НАТО якомога швидше?
- Сьогодні ці партії, враховуючи кон’юнктуру, яка є в українському суспільстві, кричать на всіх парах, кульки надувають, про те, що 'НАТО -ні!' А тоді голосували за НАТО. А наша партія має чітку позицію, яка полягає в тому, що кожна країна, в тому числі й Україна, повинна думати про свою обороноздатність. І повинна думати про те, щоби надійно себе захистити, потративши мінімальну кількість на це грошей. Країна повинна вибирати — або один шлях, або інший. Ми вважаємо, що ми повинні йти шляхом колективної безпеки. Шляхом якої колективної безпеки, в який бік ми повинні йти? Я не сумніваюся в одному — потрібна серйозна підготовка і рішення народу українського на референдумі.
- Ви боїтеся вимовити слово НАТО?
- Я не боюся вимовляти ніяке слово. Але я просто кажу, якщо ми хочемо кудись іти, то народ має сказати, куди ми маємо йти.
- А які взаємини, на Ваш погляд, мали би бути з Росією? Чи могла би бути така колективна безпека з Росією?
- Якщо народ України скаже про те, що повинна бути така колективна безпека з Росією, то ми будемо це підтримувати.
- Давайте підбивати підсумки. Ви за те, щоб проводити референдум і дослухатися до голосу народу в усіх напрямках зовнішньої та внутрішньої політики. Так?
- У серйозних напрямках, особливо зовнішньої політики, ми повинні враховувати те, що думає народ.
