Після гучних розслідувань щодо виробників цукру та олії Антимонопольний комітет звернув увагу на супермаркети. Ще в березні в поле зору відомства потрапили столичні роздрібні торгівці. А згодом розпочато розслідування проти регіональних мереж у Волинській та Дніпропетровських областях. За даними прес-служби АМК, в 17 областях та містах Києві і Севастополі розслідуються дії мереж супермаркетів, що призвели до обмеження конкуренції та порушення інтересів інших суб’єктів.
Природна ротація проти реалій маркетингу
У більшості випадків особливу увагу Антимонопольного комітету привертає не тільки встановлення необґрунтованих цін на соціально значимі товари, а й ознаки колективних монополій. На думку фахівців АМКУ, це створює умови для встановлення для різних постачальників різних строків оплати товару, розміру плати за маркетингові послуги.
Звісно ж, представники торгівців дуже делікатно обходять непевні з погляду антимонопольного законодавства теми. Такі, як плата "за вхід" у мережу та інші витрати виробників та дистриб'юторів.
"Первинний відбір новинок відбувається на конкурсній основі з урахуванням споживацьких переваг, — зазначив Валерій Левенстам, віце-президент з комерції "Fozzy Group". — Якщо, протягом "випробувального терміну" продукт є затребуваним, він буде займати найбільш вигідну позицію на полиці. Таким чином відбувається природна ротація асортименту".
Але диму без вогню не буває. Роздрібні мережі є одним з чинників зростання вартості продукції. За словами дистриб'юторів, послуги роздрібних торгівців дорожчають з року в рік на 20-30%, і нинішній рік — не є виняток.
"Виробники продуктів з однієї категорії можуть працювати з мережею на різних умовах. Це залежить від багатьох факторів, в тому числі від рівня переговірників, популярності торговельної марки, — зауважує Сергій Коба, директор компанії "Маркет-Груп-Дистрибуція". — Втім, існують речі, які виробник чи дистриб'ютор мають платити незалежно від обсягу реалізації власної продукції. Наприклад, якщо мережа не отримає певну суму за маркетинг в рік, то товар взагалі не зможе з'явитися на полицях".
Тому скільки б роздрібні мережі не відпиралися від претензій АМКУ, всі витрати виробників на маркетинг та входи до роздрібних мереж враховуються в собівартості продукції. А значить, всі примхи мереж, хоча і не заборонені законодавством, покриваються тільки за рахунок споживача.
Спробуй підрахуй!
Вочевидь, попереду АМКУ та представників роздрібних мереж чекає довга математична пригода щодо виявлення справжньої частки супермаркетів на кожному конкретному роздрібному ринку.
"Складність полягає у тому, що оцінити товарообіг конкретного гравця на локальному ринку досить складно, адже навіть Держкомстат оперує цифрами по регіону загалом", — вважає Михайло Грищенко, директор дослідницької компанії RetailStudio.
В цьому сенсі досить показовим є розслідування АМКУ щодо колективного монопольного становища на столичному роздрібному ринку мереж "Фуршет", "Велика кишеня", "Сільпо" та "Фора". На думку фахівців комітету, ці мережі сумарно займають більше 50% ринку. Однак експерти ринку не зовсім поділяють погляд представників регуляторного відомства.
"Хоча в столиці насиченість роздрібного ринку вища, частка великих торговельних мереж Києва все одно не перевищує 30%", — вважає Михайло Грищенко.
З іншого боку, споживацькі смаки киян демонструють надмірну схильність до великих роздрібних мереж. Згідно з дослідженням компанії GFK-Ukraine, 2007 року 70% киян назвали основним місцем покупки супермаркет чи гіпермаркет, і лише 7% зізналися в тому, що купують продукти на ринку. В той час як, на думку експертів, зважаючи на частку роздрібних мереж, популярність продуктових ринків може виявитись набагато вищою.
Із показниками насиченості столичного роздрібного ринку важко не погодитись, якщо згадати, скільки часу треба крокувати до найближчого супермаркету або "магазину біля дому". Також не слід забувати про численні ринки біля станцій метро та ярмарки, які періодично влаштовує "соціально орієнтована" місцева влада.
Звичайно ж, споживацькі переваги і обсяги товарообігу — це різні речі. А надзвичайна популярність супермаркетів серед населення може виявитись лише наслідком феномену "приєднання", яке полягає в тому, що респонденти в ході опитування висловлюють прихильність до більш статусних речей, якими не обов'язково користуються чи купують. Більше того, всі ми розуміємо, наскільки складно оцінити обсяги товарообігу ринку неподалік станції метро. Але все це АМК доведеться з'ясовувати в ході власного розслідування. І це буде не легко.
"Біля дому" чи "біля метро"?
Інтерес АМКУ до регіональних мереж цілком зрозумілий, адже в окремих областях супермаркети не відчувають такої істотної конкуренції з боку ринків "біля метро". Тому рівень розвинутості деяких місцевих роздрібних ринків може виявитися вищим за столичний.
Наприклад, місто Дніпропетровськ. Це вотчина одразу декількох мереж — "АТБ-маркет", "Велика ложка", "Варус", "Пік". Перші три мережі розвиваються досить динамічно і давно. Достатньо сказати, що поки столичні ритейлори розмірковували про необхідність йти в регіони, ці мережі нарощували кількість роздрібних точок.
Про рівень розвинутості ринку свідчить хоча б те, що "АТБ-маркет" та "Варус" розвивають формат магазинів "біля дому" ("міні-АТБ" та "Варус-express"). Причому подібні магазини відкриваються не стільки в самому Дніпропетровську, скільки в районних центрах. Тому коли інші гравці нарешті зважаться заходити в регіони, вони цілком можуть зіткнутися із браком приміщень та земельних ділянок. Відтак, інтерес Дніпропетровського обласного відділення АМКУ до мереж Кривого Рогу не є несподіваним і може виявитись лише репетицією перед діями на більш розвинутих ринках обласних центрів.
Звісно ж, мережі відмовляються навіть оцінювати сукупну долю гравців на ринках окремих міст. Ситуація ускладнюється ще й тим, що інформацію про це не можна отримати і з інших джерел. Тому АМКУ світить довгий процес доведення своєї правоти.
АМК в коаліційних розкладах
За часів Олексія Костусєва Антимонопольний комітет часто виступав продовженням тіньового уряду. Особливо гучними ставали справи проти виробників цукру та олії. Можна навіть сказати, що АМКУ виступав прямим конкурентом нинішнього уряду у справі боротьби за справедливість.
Але 23 травня Верховна Рада звільнила Олексія Костусєва з посади голови Антимонопольного комітету. Вже наступного дня Олександр Турчинов виступив з заявою, що коаліція не збирається замінювати кандидатуру Давида Жванії на когось іншого. А це значить, що посада голови комітету буде втягнута в позиційну війну між урядом та Секретаріатом Президента.
Втім, не виключено, що дії АМКУ в регіонах — це лише підготовка плацдарму для чергових „антиінфляційних заходів" уряду, якому вже наприкінці червня необхідно буде зафіксувати перемогу над інфляцією. Тому цілком можливо, що всі справи закінчаться підписанням чергового меморандуму про обмеження торгівельних надбавок в регіональних роздрібних мережах.
04.06.2008
