Група "Приват" забезпечила собі кілька шляхів до оволодіння Кременчуцьким НПЗ. Одні з них зручніші у разі сприяння влади, інші — у випадку її ворожого ставлення. Коломойський, скоріш за все, отримає підприємство незалежно від результату виборів.
Щодо компанії "Укртатнафта" протягом уже майже місяця триває розгляд справи про банкрутство.
Однак інформація про це компанією досі не оприлюднювалася, і прочитати про це можна лише на платному інтернет-ресурсі інформаційно-довідкової системи "Банкрутство".
У довідці зазначено, що Господарський суд Полтавської області порушив справу 27 жовтня 2009 року. Водночас, дата публікації про порушення справи на сайті відсутня. Так само невідомо, за чиїм позовом було розпочато слухання.
Експерти ринку переконані, що тут постаралася група "Приват", яка контролює менеджмент підприємства і 19,4% його акцій.
Борги повертають тільки боягузи?
Заступник юридичного відділу "Укртатнафти" Валерій Корнеляк у коментарі "Економічній правді" заявив, що про банкрутство не знає нічого. Попросив зателефонувати наступного дня, але вранці за його номером повідомили, що він вирушив у відрядження на тиждень.
Учасники ринку припускають два варіанти розвитку подій.
Перший — компанія перебуватиме у стані банкрутства, щоб не платити за зобов'язаннями. Тоді, кажуть юристи, акції зможуть вільно рухатися, а заборона може бути накладена лише на виплату боргів і дивідендів. Тож ніщо не заважатиме і далі переводити "татарські" акції на баланс компанії, а потім їх продавати.
Другий варіант — доведення справи про банкрутство до кінця і подальша ліквідація фірми з викупом активів за безцінь. Цей сценарій може бути "запасним" на випадок, якщо раптом не вдасться реалізувати відпрацьовану схему викупу акцій "Корсаном".
У такому випадку у майбутньому комітеті кредиторів більшість матимуть, звісно, структури, близькі або дружні до групи "Приват". Гроші можуть бути повернуті "Приватбанку", який кредитував підприємство і якого менеджмент заводу не захоче ображати.
Стосовно ж позик інших банків, а також татарських компаній, які намагаються стягнути із заводу борги через швейцарські суди, то їх вимоги до майбутнього банкрута, найімовірніше, залишаться незадоволеними.
"Ми давно намагаємося повернути позичені гроші, строк сплати яких уже давно минув. Сьогодні стає зрозуміло, що усі ці спроби марні", — розповіли "ЕП" в одному з великих банків-кредиторів "Укртатнафти".
Однак реалізація сценарію ліквідації утруднена законодавством України, яке регулює процедуру банкрутства державних підприємств. Тому другий сценарій можливий лише у разі недвозначного сприяння з боку "Нафтогазу України", який наразі контролює найбільший пакет "Укртатнафти" — 43%.
Враховуючи зміни у стосунках групи "Приват" та команди Юлії Тимошенко, НАК може і відмовитися від підтримки кременчуцьких планів Коломойського.
Досі він суттєво сприяв цьому бізнесмену. Скажімо, власну відмову від участі у конкурсі з продажу 18,3% акцій "Укртатнафти" 27 червня державна компанія пояснила відсутністю фінансів, а потім виправдовувала свої вчинки ще й судовими позовами про незаконність того аукціону.
Однак, як стало відомо "Економічній правді", вже у вересні "Нафтогаз" відкликав згаданий позов.
"Приват" не займається реституцією
Прогнози "Економічної правди" щодо майбутнього "Укртатнафти" справдилися буквально за кілька місяців. Підприємство відсудило у татарських акціонерів уже майже всі свої акції.
Згідно з підрахунками "ЕП", по той бік кордону могло залишитися тільки близько 0,1% акцій. Вони можуть належати засновникам підприємства — російським компаніям "Татнєфтєхiмiнвест" та "Сувар".
За словами начальника відділу корпоративних прав "Укртатнафти" Ігоря Лещенка, проведення конкурсу з продажу 28,8% акцій, вилучених судом в уряду Татарстану, призначене "на найближчий час".
"Поки що жодний акціонер не надіслав заявки про участь, тому питання з датою відкрите", — заявив представник компанії.
Вилучені у російської "Татнєфті" 8,6% акцій "Укртатнафти" ще не переведені на баланс компанії, як того вимагає ухвала суду. Отже, аукціон з їх продажу відбудеться пізніше.
Небездоганними є й самі рішення суду про визнання недійсною купівлі татарськими акціонерами 1999 року пакетів акцій в обмін на акції російської компанії "Татнєфтєпром". Саме ці рішення дозволили перевести зазначені акції на баланс емітента.
Відповідно до юридичної практики, у випадку визнання договору недійсним, необхідно застосувати процедуру реституції — повернення сторонам усіх зроблених внесків.
Тобто при поверненні акцій "Укртатнафти" емітентові уряд Татарстану мав би отримати назад свій внесок — компанію "Татнєфтєпром" або вартість цього підприємства. Саме воно влітку було відсуджене в "Укртатнафти" у російських судах за штучні, на думку кременчуцьких юристів, борги.
Однак Валерій Корнеляк повідомив, що існуючі судові рішення не передбачають реституції. Втім, навіть у випадку оскарження татарами цих ухвал реституція навряд чи принесе бажаний для них результат.
Річ у тім, що "Укртатнафта" може пред'явити "Татнєфті" рахунок за недопоставки сировини протягом усіх років існування спільного підприємства. Такий аргумент "Укртатнафта" уже піднімала 2007 року, під час розгляду старої справи про її ліквідацію.
"Нікого не хвилюватиме, що Кременчуцький НПЗ сам не замовляв обсяги нафти, обумовлені в угоді про створення "Укртатнафти". Можна буде довести, що саме через це завод усі ці роки був збитковим. І як би не виявилося, що татари будуть іще й винні заводу", — розповів "Економічній правді" один з учасників ринку.
Отже, група "Приват" забезпечила собі кілька шляхів до оволодіння Кременчуцьким нафтопереробним заводом. Одні з них зручніші у разі сприяння влади, інші — у випадку її ворожого ставлення.
Тобто, незалежно від результату президентських виборів, Коломойський, скоріш за все, отримає підприємство, а кредитори — велику дулю з маком.
