"Рейдерство по-миргородськи"

У кожного підприємства — своя історія. У Миргородського міжгосподарського комбікормового заводу (ММКЗ), окрім цього, є й історія боротьби проти рейдерських захоплень, яка починається з 2001 року — апогею бандитського кучморежиму.

Завод, створений 1970 року на кошти 24 колгоспів району, спеціалізується на наданні послуг з переробки та зберігання зерна. Його сховища розраховані на 18 тисяч тонн збіжжя, а оборот за 2007 рік становив 30 тисяч тонн. Працює рентабельно, не має боргів ані по зарплаті, ані до бюджетів усіх рівнів. Має підсобне господарство, в якому утримують овець, свиней, курей, корову, пасіку. Обіди у їдальні для працівників безкоштовні, є свій продуктовий магазин. Одне слово, ласий шматочок для тих нуворишів, котрі звикли не створювати, розвивати й плекати, а загрібати готовеньке.

За останні 13 років господарства аграрної галузі дробилися, об’єднувалися, припиняли існування, деякі збанкрутували, інші так і не завершили процедуру банкрутства. Принаймні на сьогодні повна ясність лише щодо шести господарств-засновників комбікормового заводу: АПОП “Великосорочинське” стало правонаступником колгоспу ім. Гоголя; ПОСП “Батьківщина” — колгоспу “Перемога”; ПАФ “Хлібороб” — колгоспу “Заповіт Ілліча”; АПОП “Великообухівське” — колгоспу ім. Іващенка; Держпідприємство Дібрівського кінного заводу № 62 — колгоспу ім. Іваненка; ПСП “Ярмаківське” — колгоспу ім. Леніна.

Цим і скористалися спритні ділки зі зв’язками у різних гілках влади. І родинними також.

Втім, щоб зрозуміти механіку рейдерських атак 2008 року, необхідний бодай короткий екскурс в історію зазіхань на прибуткове підприємство.

У січні 2002 року слідчий УСБУ в Полтавській області О. Шпак здійснив на ММКЗ виїмку документів про рух зерна, що зберігалося на підприємстві, і наклав на нього арешт як на речовий доказ у кримінальній справі, зобов’язавши завод передати зерно іншому підприємству для подальшої реалізації. І тільки-но комбікормовий виконав цю вимогу слідства, власники-здавачі заявили про своє бажання ним розпорядитись. Ось тоді й закрутилася веремія в господарських судах усіх рівнів, бо здавачі оскаржили дії заводу стосовно вилученого збіжжя. Суддя Господарського суду Полтавської області Л. Плеханова своїм рішенням зобов’язала підприємство відшкодувати позивачам начебто заподіяні збитки на значну суму. В разі задоволення цих вимог завод, безумовно, збанкрутував би.

- Ми змушені були тривалий час доводити свою правоту, — каже виконуюча обов’язки директора заводу Олена Писаревська. — І факт скасування Верховним судом України рішення судді Л. Плеханової для нас став підтвердженням її упередженості. Адже підприємство зазнало збитків від того, що за зберігання раніше арештованого зерна нам ніхто не заплатив. До речі, кримінальна справа зникла й до суду так і не потрапила, що свідчить про замовний характер переслідування.

Невдовзі стався інший “наїзд”. Місцева держвиконавча служба відкрила проти комбікормового заводу виконавче провадження про стягнення на користь НАК “Нафтогаз України” (!) 1200000 гривень за простими векселями та ще й виконавчого збору на суму 160000 гривень. При цьому пред’явлені для задоволення векселі мали очевидні ознаки підробки. Зверніть увагу: комбікормовий завод у Миргороді жодних стосунків зі стягувачем не мав і вексельними документами ніколи не оперував!

Втім, через кілька років “доброзичливці”, так би мовити, персоніфікувалися. Керівництво Миргородської філії “Приватбанку” запропонувало комбікормовому заводу “дах”, але, звісно, не за просто так: засноване не чужими потужній фінансовій установі “надійними” людьми ТОВ МКЗ (без розшифровування абревіатури) орендуватиме цілісний майновий комплекс “Міжгосподарського комбікормового заводу”. А щоб приспати пильність партнерів (мовляв, усе “по-чесному”), запропонували керівникам справжнього комбікормового заводу (зокрема П. Торянику та О. Писаревській) одночасно виконувати обов’язки керівників й отого ТОВ.

Та не для того пани хороші придумували таку непросту схему...

14 січня 2008 року суддя Л. Плеханова (та сама!) винесла ухвалу про відкриття провадження у справі за позовом ТОВ “Промінь-Приват” до державного реєстратора на території адміністративно-територіальної одиниці Миргородської міської ради: щоб спонукати здійснити державну реєстрацію новоствореного ТОВ “Миргородський міжгосподарський комбікормовий завод”.

Треба пояснити, що ТОВ “Промінь-Приват” створене у селі Білики Миргородського району, тобто саме там, де свого часу був колгосп “Промінь”, а згодом СТОВ “Промінь”. Серед співзасновників нового ТОВ — Максим Олександрович Удовіченко, молодший син голови Полтавської обласної ради Олександра Удовіченка, донедавна керівника головного регіонального управління “Приватбанку”, а нині ще й очільника Полтавської обласної організації Партії регіонів України.

Олексій Марченко, заступник директора Миргородського міжгосподарського комбікормового заводу, з документами в руках розповідає про “невтомну” діяльність Господарського суду Полтавської області на ниві потурання рейдерству. Коли слухаєш досвідченого керівника, який до того ж чимало років пропрацював слідчим у райвідділі міліції, мимоволі спадають на думку численні висловлювання авторитетних політиків, вітчизняних та зарубіжних експертів про корумпованість української судової системи. Передусім, оцінка ситуації в цій царині Президента України Віктора Ющенка у його виступі на відкритті першої сесії Верховної Ради України п’ятого скликання: “Корумпованість суддів є критичною, глибинною загрозою національній безпеці України, а викривлене сприйняття судової незалежності переростає у суддівське свавілля, нерідко перетворюється на явище судового деспотизму”. З травня 2005-го, на жаль, стало навіть гірше: судді просто шаленіють від безкарності...

Як приклад судової сваволі Олексій Олександрович наводить ухвали судді Господарського суду Полтавської області Оксани Тимощенко від 7.12.2007 р. у справі за позовом ТОВ “Промінь-Приват” до СТОВ “Промінь” (с. Білики Миргородського району), до ПОП “Росія” (с. Хомутець Миргородського району) та ухвали цієї ж судді в цій же справі від 29.02.2008 р. про роз’яснення ухвали Господарського суду Полтавської області від 7.12.2007 р., у яких чорним по білому (папір усе терпить!) в мотивувальній частині сказано, що ТОВ “Промінь-Приват” став єдиним (!) засновником миргородського “Міжгосподарського комбікормового заводу”, і тому нібито має право самостійно ухвалювати рішення щодо змін до установчих документів підприємства, пов’язаних зі зміною складу його засновників, а також оформляти, подавати державному реєстратору всі необхідні документи з цього питання.

Олена Писаревська звернула увагу ще на одну важливу обставину, проігноровану Господарським судом Полтавської області. Правонаступником колгоспу ім. Іваненка є державне підприємство Дібрівський кінний завод № 62. Таким чином, уся власність цього господарства, де б вона не перебувала, набула форми державної власності. В тому числі й у вигляді пайових внесків у статутних фондах інших підприємств, засновником яких господарство колись виступило.

Ще суттєвіша обставина: господарський суд не дав належної правової оцінки договорам купівлі-продажу ТОВ “Промінь-Приват” корпоративних та майнових прав — пайових внесків колгоспу “Росія” та колгоспу “Промінь” як господарств-засновників статутного (пайового) фонду, зареєстрованих Українською універсальною біржею (м. Полтава). Адже відповідно до чинного законодавства переважне право на придбання корпоративних прав цих господарств за наявності інших співвласників мали саме господарства-правонаступники співзасновників комбікормового заводу. Натомість, мовби демонструючи нехтування законом і водночас “залізну” впевненість у тому, що для прокурорських органів вони “недоторканні” (і для таких припущень є додаткові підстави: старший син Олександра Удовіченка — один із очільників прокуратури Полтави), ТОВ “Промінь-Приват” проголосило себе “єдиним покупцем” усіх корпоративних прав на всю спільну часткову власність, у складі якої є і власність держави Україна. Про совість, мораль і біблійну заповідь “не вкради” взагалі мовчу: хіба рейдерам відомо, що це таке?

Агов, де ви, некорумповані стражі закону?!

Тим часом рейдери діяли й відверто безпардонно. 21 червня 2007 року в журналі “Біржовий вісник”, що його видає Українська універсальна біржа, було надруковано оголошення: “У зв’язку із втратою вважати недійсним: круглу печатку, кутовий штамп, протокол зборів уповноважених представників господарств-учасників від 1991 року, Статут, свідоцтво про державну реєстрацію, довідку з ЄДРПОУ Миргородського міжколгоспного комбікормового заводу”. Оце дають! Уявіть собі, якби ви прочитали в газеті, що ваш паспорт, домова книга чи документ про право власності на вашу квартиру, які лежать у надійному місці в шухляді, хтось через пресу оголосив втраченими, аби заволодіти вашим помешканням!

Звісно, керівництво ММКЗ теж не сиділо склавши руки. Подали спростування у “Біржовий вісник”, звернулися до міліції та прокуратури з вимогою порушити кримінальну справу проти посадових осіб ТОВ “Промінь-Приват” за ознаками підробки документів. Але міліція з прокуратурою затіяли “футбол” за принципом: Іван киває на Петра, а Петро — на Івана...

Зрозуміло й те, що чинити опір сину владоможця — гнівити самого владоможця. Бо як інакше пояснити підгрунтя тих численних перевірок, перевірочок і навіть обшуків, здійснених останнім часом контролюючими та правоохоронними структурами обласного рівня нібито на підприємстві ТОВ МКЗ, яке орендувало цілісний майновий комплекс ММКЗ до 1 квітня 2008 року?

На жаль, складається враження, що ситуація з рейдерським захопленням конкретного підприємства з державною часткою не хвилює ні місцеву, ні центральну влади (власне, голова Полтавської обласної ради Олександр Удовіченко й уособлює місцеву владу).

Олексій Марченко показав мені копії десятків листів, які ще у лютому-березні ц. р. як волання про допомогу комбікормовий завод надіслав на ім’я Президента України, Прем’єр-міністра, генерального прокурора, голови Фонду держмайна, міністра внутрішніх справ, голови Комітету Верховної Ради України з питань правосуддя, голови Вищого господарського суду України, прокурора Полтавської області. Просив припинити свавілля, покарати тих, хто тероризує завод, дати спокійно працювати. Адже у кожного з 75 працівників підприємства є сім’я, яку треба утримувати. Мов камінь у воду: досі — жодної конкретної відповіді.

До речі, делегація працівників комбікормового заводу у травні намагалась потрапити на прийом до голови Полтавської обласної ради Олександра Удовіченка. Хотіли подивитись йому в очі, розпитати, в кого таких хвацьких рейдерських прийомів навчився молодший син. Але Олександр Васильович перебував чи то у відрядженні, чи то у відпустці... Іншим разом секретар приймальні повідомила, що пан Удовіченко... не бажає з ними зустрічатися.

Силові структури практично відверто засвідчили, що вони на боці рейдерів, тож останні нахабніють. Все у них йде по плану, на належному рівні — юридична й інформаційна підтримка задуманого, як кажуть, “в ажурі”.

7 червня “приватівці” на чолі з керуючим Полтавським регіональним управлінням “Приватбанку” Олександром Цисем зініціювали збори засновників ММКЗ. Незважаючи на те, що мандатна комісія оголосила їх неправомочними, оскільки з’явилося менше двох третин учасників (пайовиків заводу), вони провели “свої” збори, на яких вибрали директором комбікормового заводу Олександра Мельника.

Нині “приватівці” оббивають пороги новоствореного окружного адміністративного суду, щоб таки домогтися спонукати державного реєстратора внести зміни до державного реєстру. Голова Миргородської райдержадміністрації Леонід Яринич у парі з новоявленим директором комбікормового Олександром Мельником наносять “візити ввічливості” до державного реєстратора. Ну як не допомогти свату: син чиновника-соціаліста та донька представника регіоналівського “Приватбанку” нещодавно побралися.

Радує позиція державного реєстратора на території адміністративно-територіальної одиниці Миргородської міської ради Марини Заливчої та державного реєстратора Миргородської районної державної адміністрації Тетяни Бутко. Ці дві молоді жінки, виявивши мужність і принциповість, не піддалися домаганням і навіть погрозам. Обстоюють Закон. А оскільки законних підстав для реєстрації змін в установчі документи Міжгосподарського комбікормового заводу немає, то й не беруть до уваги “авторитетів” і не бажають жити “по понятіям”.

Головне управління агропромислового розвитку Полтавської облдержадміністрації теж підтримало, принаймні морально, керівництво комбікормового заводу, надіславши листа представникам трудового колективу та голові ОДА В. Асадчеву. У ньому, зокрема, перший заступник начальника управління С. Фролов констатує: “Протягом 2007-2008 років робляться спроби втручання в організаційно-правову структуру підприємства. Його систематично позапланово перевіряють державні інспекції та правоохоронні органи. На даний час у Миргородському міськрайонному суді слухається справа про дозвіл на реєстрацію ТОВ “Миргородський міжгосподарський комбікормовий завод”. Мета реєстрації — перебрати на себе юридичні права на ММКЗ”.

С. Фролов повідомляє: спеціалістами Головного управління агропромислового розвитку роз’яснено представникам ТОВ “Промінь-Приват”, що за відсутності кворуму засновників ММКЗ розгляд питань порядку денного зборів 7 червня не матиме жодних правових наслідків. Чинною нормативно-правовою базою України визначено, що реформування, реорганізація або ліквідація міжгосподарських підприємств здійснюється з участю і під контролем Миргородської ради сільськогосподарських товаровиробників району як представницького органу.

Лист вселяє надію: управління готове надати Миргородському міжгосподарському комбікормовому заводу відповідну консультативно-дорадчу допомогу з питань реформування.

Хотілося закінчити матеріал на оптимістичній ноті. Але останні події, на жаль, не дають для цього підстав. 23 липня ц. р. в рамках кримінальної справи за ч.3 ст.206 Кримінального кодексу України (перешкоджання законній господарській діяльності) керівництву ММКЗ була оголошена постанова слідчого в особливо важливих справах ГУМВС України в Полтавській області капітана міліції С. Лоскот “про проведення виїмки документів у приміщенні ТОВ “МКЗ”, винесена на підставі... рапортів оперативних співробітників. Адміністрація комбікормового заводу вкотре направила скарги у Кабінет Міністрів України, Генеральну прокуратуру, міністру внутрішніх справ, наголошуючи, що виконання цієї постанови слідчого-“важняка” як мінімум припинить процес правовідносин підприємства з клієнтами.

Фігурантом кримінальної справи знову була Олена Писаревська (за сумісництвом — головний бухгалтер ТОВ МКЗ), у якої знову провели обшук, цього разу... вдома. О. Писаревська оскаржила постанову про порушення кримінальної справи, й кілька днів тому вона була скасована Октябрським судом м. Полтави.

А тим часом ТОВ “Промінь-Приват” своїми “Джон Дірами” заходилося косити ячмінь на 58-гектарній площі, що його ММКЗ вирощував для потреб підсобного господарства. Тільки втручання міліціонерів та податківців зупинили безчинство, хоч 5600 кг збіжжя “приватівці” таки доставили на свій тік у с. Біликах...

Хто ж врешті-решт захистить підприємство і його колектив від рейдерських атак?