Шалена сага про українські танки Т-72, призначені для Південного Судану
автор: Жан-Філіп Ремі, Le Monde (Франція)
10 декабря 2010
Навіщо Україні було брехати? Танки Т-72, знайдені на борту захопленої сомалійськими піратами "Фаїни", насправді призначалися для Південного Судану, а не для Кенії, як стверджували українські чиновники. Подробиці американського дипломатичного розслідування просочилися на WikiLeaks — пише африканський кореспондент Le Monde Жан-Філіп Ремі.
Це було звичайне вантажне судно серед багатьох інших, що перетинають Індійський океан, прямуючи до Момбаси (Кенія). Але коли 25 вересня 2008 року "Фаїну", під прапором Белізу, захопили пірати біля берегів Сомалі, вони знайшли в її трюмі незвичний вантаж. Великі запаси зброї і боєприпасів, а також танки Т-72.
Щойно про це стало відомо, Сполучені Штати сприйняли справу дуже серйозно. Потрібно зробити все, щоб ці танки не потрапили до ісламістських повстанців у Сомалі, де деякі збройні загони зараховують себе до "Аль-Каїди".
Після тривалих переговорів і виплати викупу обсягом 3,2 млрд дол. "Фаїну" звільнили, а її вантаж залишився цілісіньким. Тож вона знову прямує до пункту призначення. Але до кінця саги про танки Т-72 з "Фаїни" ще далеко.
Офіційно танки призначені для кенійської армії, про це свідчать документи на експорт. Але, як зазначається в американській телеграмі — текст якої був опублікований на WikiLeaks і у свою чергу став відомим Le Monde, — насправді вони мали потрапити до Південного Судану для Армії визволення (SPLA) — колишніх повстанців.
"Лють Сальви Кііра"
Сполучені Штати скромно протестують проти цього трансферу. Кенійська влада на чолі з прем’єр-міністром Раїлою Одінґою, намагається переконати американців заплющити на це очі. Влада напівавтономного утворення Південний Судан готується до референдуму щодо права на самовизначення, що може дозволити Півдню здобути незалежність і водночас загрожує поновленню перерваної у 2004 році війни з Північчю. Американський посол прагне вмовити кенійського прем’єр-міністра, який пропонує переправити танки через сусідню Уганду, відмовитися від цього проекту.
Скликано засідання за участі американських військових і високопоставлених кенійських військовослужбовців. Представник кенійської служби військової розвідки наполягає на тому, що південносуданський уряд буде "чинити тиск", аби здобути танки, і наголошує, що "особисто президент [Мваї] Кібакі дуже розлючений через цю проблему".
І також додає, що кенійська влада "занепокоєна" американською позицією. Адже раніше в разі поставок озброєння до Південного Судану протидії не було, оскільки ця операція, на їхню думку, відповідає умовам мирної угоди.
Потім представник військової розвідки наполягає: скасування трансферу "коштуватиме надзвичайно дорого", до того ж "Сальва Кіір розлютиться".
16 грудня танки все ще стоять на вагон-платформах, призначених для бронетранспортерів, у військовому таборі поблизу Найробі. Проблема виходить на найвищий державний рівень, адже президент Кібакі особисто намагається розблокувати цю справу і домогтися відправки танків до Південного Судану. Тож очільник військової розвідки просить американських співрозмовників допомогти — спільними зусиллями "спробувати переконати президента".
Характер відносин між Кенією та Південним Суданом вивчається. "Протягом двох останніх років представники кенійського міністерства оборони повідомляли нам усі деталі своєї участі у справі SPLA так само, як і ми ділилися з ними подробицями програми підготовки SPLA, зокрема і військової підготовки солдатів".
У кенійської влади склалося враження, що Сполучені Штати, блокуючи поставки танків, "змінили пріоритети" і тепер "на боці Хартума". Американські дипломати намагаються їм пояснити, що на відміну від попередніх поставок, які не суперечили мирній угоді, ці виходять за її рамки і "заслуговують на санкції".
Чому Кенія так сильно хоче позбутися танків? По-перше, говориться в телеграмі, Найробі має тісні зв’язки з керівниками SPLA. А також "завжди залишається можливість, що в цій справі якомусь кенійському можновладцеві (двом або більше) пообіцяли фінансову винагороду за сприяння трансферу".
Врешті танки Т-72 потрапляють до Південного Судану, але йдеться вже про другу поставку. Поставки триватимуть?
Доказ — кілька супутникових фотографій
Американські дипломати намагаються цьому завадити, звернувшись до джерела — України. Вони обговорюють цю проблему з українськими уповноваженими особами в Києві, почавши з того, що, за їхньою інформацією, танки Т-72 "придбало кенійське міністерство оборони для Південного Судану".
Чиновник, відповідальний за експорт українського військового спорядження, наполягає: вантаж "призначений для Кенії". "Україна не поставляла військове спорядження для Південного Судану". Тоді американський дипломат показує українському чиновникові копію договору, який свідчить, що танки призначені для Південного Судану. Його співрозмовник і оком не моргнув і "висловив сумніви щодо автентичності тексту". Він питає, "чи мають Сполучені Штати більш переконливі докази своїх звинувачень".
Тоді американський дипломат, демонструючи, що йому "шкода, що все зайшло так далеко", показує кілька супутникових фотографій, де зображено, як Т-72 вивантажують у Кенії, переправляють углиб країни потягом, після чого танки опиняються в Південному Судані". Зауваження американського дипломата, очевидно задоволеного справленим враженням: "Це сильне потрясіння для української сторони".
Посилюючи ефект тріумфу, дипломат робить "застереження", зауважуючи, що "Сполучені Штати не очікували такої брехні від стратегічного партнера", а також що "Україна не могла нічого виграти від такого обману, а лише все втратити". Відповідь: "Україна розбереться в цій ситуації у світлі відносин між партнерами так, що США знатимуть, до якої міри Україна — надійний партнер".
Оригiнал матерiалу:
http://www.lemonde.fr/documents-wikileaks/article/2010/12/08/wiki…
09-12-2010