автор: Віктор Чивокуня
09 октября 2008
Віктор Ющенко, який два місяці тому виглядав цілковитим аутсайдером політичної боротьби, як і в 2007 році, поламав сценарій своїх опонентів уже перевіреним способом — указом про розпуск парламенту. Оголосивши дострокові вибори, президент впритул взявся за розв’язання своєї головної поточної проблеми — усунення від влади Юлії Тимошенко.
При бажанні символи можна знайти там, де вони не планувалися. Рішення президента вдруге за два останні роки розпустити Верховну Раду було оголошено, коли він сам фізично перебував у Римі.
Судячи з краватки, в якій Ющенко зустрічався з Берлусконі, відеозвернення було записано в Києві прямо перед його вильотом до Італії — країни, де регулярно трапляються відставки прем’єрів та оголошуються дострокові вибори.
Щоб не ламати узгоджений графік з італійцями, Ющенко не дав поспати лідерам фракції. Консультації, проведення яких перед розпуском парламенту передбачене Конституцією, були призначені на 8 ранку.
Через загальнодоступний вхід до секретаріату прийшли тільки троє — комуністичний вождь Петро Симоненко, лідер фракції БЮТ Іван Кириленко і перший віце-спікер Олександр Лавринович. Усі інші потрапили всередину чорним ходом, який розташований всередині арки одного з житлових будинків по вулиці Лютеранській.
Лавринович на зустріч з Ющенком ішов із виглядом людини, яка нічого не втрачає. І нехай сьогодні він може позбутися посади першого заступника Яценюка, але після виборів, приміром, знову стати міністром юстиції.
- Зараз відбудуться церемоніальні речі, які стосуватимуться технічних питань розпуску парламенту, — спокійно сказав Лавринович журналістам.
- Може, ви вмовите президента цього не робити? — не зрозуміла цього преса, коли не побачила звиклого заламування рук за збереження Верховної Ради.
- Я не розумію, як переконати главу держави не робити те, що йому предписано Конституцією, — по-змовницьки відповів Лавринович.
Ющенко у своєму виступі перед лідерами фракцій повторив те, що політичні фанати знають на зубок — у розвалі коаліції винувата Тимошенко.
- Є конкретні люди, які відповідають за те, що трапилося 2 вересня в українському парламенті. Це зрада демократії, це зрада ідеалів, — проспівав Ющенко стару пісню про головне.
- Ви думали, що ви зробите дві коаліції? Одну — для людей, і залишитеся з "Нашою Україною"? А другу будете робити, щоб приймати рішення стосовно вашої перспективи на найближчих 5-10 років? Так не буває! Треба сидіти на одному кріслі і дбати про одні цінності, — апелював Ющенко, очевидно, до Івана Кириленка.
У відповідь лідер фракції БЮТ запропонував Ющенку в умовах економічної кризи залишити все як є — і коаліція щоб не була створена, але і парламент щоб не розпускали. Відповідь Ющенка була очевидна ще перед тим, як ця ідея пролунала вголос.
Володимир Литвин, як він потім розповідав, запитав Ющенка: "Якщо фракції все-таки створять коаліцію — чи погодиться з цим президент?"
- Але президент поставив одну умову, — переповів Литвин. — Рішення фракції недостатньо. Треба 226 підписів під коаліцією.
По-суті, ця відповідь Ющенка читалася просто: зусилля, які докладає Тимошенко останні дні — марні. Адже вона прагнула зібрати 37 підписів всередині НУНС для ухвалення їх внутрішнього рішення про відновлення коаліцію з БЮТ.
Блок Тимошенко підтягував останні резерви — за коаліцію з БЮТ поставив автограф навіть Микола Мартиненко, який три роки тому був для Тимошенко втіленням зла з команди "любих друзів".
Однак цей проект провалився — підписний лист зупинився на 34-ому прізвищі. Усіх учасників цієї акції на Банковій автоматично занесли до категорії ворогів — тепер місця у виборчому списку блоку Ющенка їм не світять. І це означає, що "Наша Україна" може втратити щонайменше декількох керівників регіональних організацій.
Але якщо би вдалося зібрати 40 чи навіть 50 підписів у "Нашій Україні", це все одно не вирішувало би проблему по-суті — відсутність 226 автографів під коаліційною угодою.
Також під час консультацій виникла гостра перепалка між президентом і лідером комуністів.
Спочатку Ющенко записав Симоненка третім до коаліції Тимошенко і Януковича. У відповідь Симоненко звинуватив Ющенка в усьому, що спадало на думку. Тоді вже не витримав президент. "Ви 73 роки мордували Україну і набираєтеся нахабства засуджувати нас за три роки перебування при владі? При тому, що ми дали вам можливість висловлювати все, що ви думаєте!" — осадив Ющенко головного комуніста.
Оскільки іншого виходу, як дострокові вибори, не залишилося, Ющенко запропонував парламенту ухвалити зміни до бюджету, які дозволять профінансувати нову кампанію. Після цього, повідомив президент, він підпише указ про дострокове припинення повноважень законодавців.
Ще одна умова для безболісного перебігу дострокових виборів — це поміняти законодавство, щоб прибрати обов’язкову умову всенародного волевиявлення — наявність реєстру виборців. Поставивши завдання депутатам, президент оголосив консультації закритими.
Робочий день у Верховній Раді починався традиційно — Нестор Шуфрич коментував переговори, на яких не був присутнім, Валерій Коновалюк давав інтерв’ю каналу "Россия" про незаконну торгівлю зброєю з боку України, а Ярослав Сухий розважав усіх своїм баченням поточної ситуації.
- Ви чули, що сказав Ющенко? Він сказав депутатам: ви прийміть закон про фінансування виборів, а я підпишу указ про розпуск парламенту. Це мені нагадує анекдот. "Чоловік лежить на жінці та питає — ти кінчила? Ні? Ну тоді кінчай — а я піду покурю на балконі!".
Пропозиція президента обурила ту частину нашоукраїнців, які залишалися його соратниками тільки уже з префіксом "екс-".
- Ми не повинні нічого голосувати, що наближує дострокові вибори! Нічого! — обурювався у кулуарах Олександр Бондар з НУНС.
- Він взагалі не має права нічого розпускати до 16 жовтня, — дублював його думки Давид Жванія. — Це все — лукавство і ще раз лукавство...
Така логіка дат побудована на тому, що офіційно про розпад коаліції Арсеній Яценюк оголосив на сесії парламенту 16 вересня, коли сплили десять днів, відведені на те, щоб БЮТ і НУНС помирилися.
Однак ця норма, що вихід з коаліції має відкладену дію, міститься тільки у регламенті Верховної Ради, який неодноразово визнавався Конституційним судом нелегітимним. Фізично ж "Наша Україна" проголосувала за вихід з коаліції 2 вересня. І місячний термін, після якого президент отримує право на розпуск, добіг кінця 2 жовтня.
Оголошення про дострокові вибори Ющенко зробив у телезверненні, яке трималося в секреті. Протягом дня ходили чутки, що президент з'явиться на блакитних екранах, однак вони спростовувалися секретаріатом президента. Правду знали тільки в програмних службах телеканалів, де на той момент уже лежали факси з Банковою з проханням дати дозвіл протранслювати Ющенка о 21 годині.
До розпуску парламенту весь день готувалися і у Віктора Януковича, і у Юлії Тимошенко. Діячі опозиції скасували всі зустрічі, а глава уряду навіть не з'явилася на засідання уряду і чи не вперше за період свого прем’єрства не провела прес-конференцію про розглянуті питання на Кабміні.
У цей час Тимошенко не припиняла наради, присвячені протидії достроковим виборам. Подальші кроки можна прогнозувати, виходячи з попередніх вчинків БЮТ. Очікується, що відразу після оприлюднення указу президента Тимошенко спробує зупинити його дію ухвалою через систему адміністративних судів, де Юлія Володимирівна має достатньо прихильників.
Розуміючи, що дострокові вибори дають їм шанс на повернення у владу, Партія регіонів погодилася підтримати всі потрібні Ющенку закони.
- У 2007-му ми погодилися на вибори, щоб зберегти громадянський мир, — згадує бойове минуле Борис Колесніков. — І в нинішніх виборах не бачимо нічого страшного.
БЮТ же гальмуватиме цей процес, вимагаючи ухвалення спочатку в першому читанні, а через два тижні — в другому, з усіма необхідними вердиктами профільних комітетів. У іншому разі соратники Тимошенко блокуватимуть трибуну.
З іншого боку, БЮТ натисне на своїх членів Центрвиборчкому, щоб вони теж не поспішали виконувати указ президента.
Мета цього саботажу полягатиме в тому, щоб зламати графік дострокових виборів, який розписаний по днях, змушуючи Ющенка таким чином видавати нові укази і переносити дату народного волевиявлення.
- Між указом президента і його реалізацією є велика прірва. Для того, щоб її перестрибнути, декому доведеться дуже тяжко попрацювати, — прямо натякає на блокування виборів Андрій Портнов з БЮТ.
Тимошенко прагне не тільки виграти час для відновлення рейтингових втрат, але і якнайдовше користуватися бюджетним ресурсом для "діалогу з виборцем".
Розрахунок Тимошенко полягає в тому, що вибори можуть відбутися тільки за згоди всіх парламентських важковаговиків. Так само це сталося і в 2007 році, коли процес не вдавалося зрушити з місця, допоки не відбулися домовленості Ющенка, Януковича і Мороза.
Зараз прем’єр так само хоче, щоб Ющенко виконував її вимоги — як це робив у 2007 з Януковичем, подарувавши у приватну власність резиденцію "Межигір'я".
Оголошення дострокових виборів, які всі очікували і яке все одно застало всіх зненацька, вимагає від кожного політика якнайшвидше визначатися зі своїм майбутнім. Дата голосування поки не оголошена, однак очікується, що це буде 7 грудня.
Віктор Ющенко не змінив свого бажання очолити список на виборах — чи то "Нашої України" як партії, чи то блоку імені президента.
За інформацією "Української правди", В’ячеслав Кириленко головною умовою поставив неучасть у цьому проекті Віктора Балоги — і останнього разу начебто отримав від президента позитивну відповідь.
Однак, як можна очікувати, вона буде актуальною рівно до того моменту, поки Балога не покаже свою незамінність Ющенку. Кризи — це "жнива" для антикризових менеджерів.
З початком виборів настає час, коли президенту треба буде ламати спротив Тимошенко. Когось іншого, окрім Балоги і Пукшина, в президента немає. І Кириленку не варто дивуватися, якщо зрештою Ющенко нав'яже йому присутність Балоги і його людей у списку, аргументуючи це тим, що тільки завдяки главі секретаріату вибори зрушили з мертвої точки.
Утім, сам Балога не припиняє заявляти, що "Єдиний центр" піде на вибори самостійно, використовуючи Закарпаття як базовий регіон. Виглядає це сумнівно, бо всі голоси, які він набере, недоотримає політична сила президента.
Очікується, що кандидатуру начальника виборчого штабу має запропонувати брат президента Петро Ющенко, а кількість учасників блоку обмежиться двома — "Нашою Україною" і Українською народною партією Юрія Костенка. Останній вдало зіграв на нервах Банкової, пригрозивши, що об'єднається з Олегом Тягнибоком, який забере під себе весь радикально-патріотичний електорат.
Щоб не втрачати дорогоцінні відсотки, Ющенко погодився дати Костенку власну квоту. Також до списку президента має потрапити лідер "Пори" Владислав Каськів, якого Тимошенко переконувала, але так і не переконала підписатися за повернення до коаліції.
Усіх інших учасників НУНС зразка 2007 року варто шукати в БЮТ — там і Народний Рух, і "Народна самооборона", і Стретович, і Кармазин, і, очевидно, Катеринчук.
Не до кінця зрозуміла роль Арсенія Яценюка. Оголосивши про власний проект, він, очевидно, буде змушений дати задній хід, бо за два місяці виборчої кампанії поставити його на ноги неможливо.
Президент не давав добро Яценюку на сепаратну участь у виборах і наполегливо кличе на третє місце до свого виборчого списку — Кириленко поступатися другим відмовляється.
Яценюк на роздоріжжі, амбіції грають, і він взагалі не виключає, що може відмовитися від виборів — з тим, щоб потім зайняти посаду у виконавчій владі.
У Партії регіонів також вималювалася конфігурація на дострокові вибори. Виборчий штаб цього року очолить особисто Янукович, який і нестиме відповідальність за фінальний результат. Заступниками у нього будуть Колесніков, Джарти і Єфремов, який буде головним у групі спікерів Партії регіонів — "говорунів". Основним політтехнологом знову збираються покликати улюбленця Ахметова американця Пола Манафорта.
Очікується, що незмінним буде формат у блоку Тимошенко. Як завжди, її штаб має очолити Олександр Турчинов.
Так чи інакше, але відмовлятися від участі у виборах Тимошенко не збирається. Бо пам’ятає, як минулого року коментувала саботаж з боку регіоналів — якщо вони не підуть на вибори, то це їх право, все одно вибори відбудуться, але без них.
