Мутанти серед нас

Генетично модифікованими називаються продукти, які містять гени інших рослин або тварин. Це дозволяє їм отримати нові властивості, наприклад опірність несприятливим погодним умовам, інколи ж навіть додати лікувальний ефект. Але загалом плоди генної інженерії використовують заради підвищення врожайності. В Україну модифіковані продукти почали масово завозити в середині 1990-х років.

Їсти чи не їсти картоплю, від якої в колорадського жука паралізує ротовий апарат? Дискусія навколо цього питання триває в Україні вже з десяток років. Але поки що жоден вчений світу за 20-річну історію виробництва ГМО не зміг однозначно відповісти, чи несуть трансгени небезпеку здоров’ю людини. Як не змогли довести і зворотне — повну безпеку генетично модифікованих картоплі, сої, кукурудзи, буряка, помідорів, пшениці, ріпаку, рису. Всі "за і проти" сьогодні існують на рівні припущень і гіпотез.

Як розповів начальник науково-дослідної частини кафедри екології КДПУ Володимир Нікіфоров (на фото), методу ГМО вже більше 25 років. Спочатку, звичайно, це були лабораторні експерименти, які спершу навіть не мали якоїсь конкретної мети. Після вдалих результатів почали говорити про головне завдання —  врятувати від голоду населення планети, яке постійно зростає, шляхом створення рослин із заданими властивостями. Спочатку в результаті штучних маніпуляцій з генами виростили тютюн, невразливий для шкідників. Потім узялися за помідори, кукурудзу, сою, ріпак, картоплю і багато іншого. Уже років з 15 трансгенні сорти використовуються в масовому сільськогосподарському виробництві.

При створенні трансгенних сортів переслідується благородна мета: наприклад, вирізається ген з патологічної бактерії, який викликає захворювання у комах-паразитів, він переноситься в ДНК рослини. У результаті паразит, з’ївши таку культуру, заражається та гине. Модифіковані сорти зазвичай відрізняються високою врожайністю.

На жаль, в Україні немає відповідного законодавства, що регулює виробництво-споживання продуктів з генетично модифікованими організмами, а багато законопроектів так і не стали законами. Тому пересічний громадянин може навіть не підозрювати, що, можливо, споживає генетично модифіковані продукти. Наприклад, у супермаркетах Києва працівники Укрметртестстандарту закупили продукти 42 найменувань — ковбасу, пельмені та ін. Після досліджень у лабораторії встановлено, що 50% з них містять ГМО. Звичайно,  на етикетках їх присутність не значилася. Використовуючи у виготовленні продуктів ГМО, багато виробників добре знають, що, наприклад, соя або крохмаль є модифікованими.

В Україні немає офіційних даних щодо вирощування ГМП, оскільки з 1999 року офіційної статистики не ведеться. Але неофіційні джерела стверджують, що майже один мільйон гектарів в Україні використовується для виробництва генетично модифікованої продукції. "Мені довелося бачити генномодифіковану продукцію на одній з продовольчих виставок, продовжує Володимир Нікіфоров. — Але вона відрізняється від американської. З такої картоплі було вилучено ген, що відповідає за продукцію соланіну. А саме ця речовина і привертає колорадського жука. Після вилучення цій картоплі він не загрожує. Мені здається, що такий спосіб є безпечнішим, адже в продукт не вносять чужий ген, а просто вилучають його. Хоча саме тоді картопля втрачає свій специфічний запах". 

Сьогодні, під трансгенні культури відведено вже 110 млн. га оранки світу. Разом із цим у деяких країнах існують жорсткі вимоги допуску таких продуктів на споживчий ринок, рослини та продтовари обов’язково сертифікуються. На думку Володимира Нікіфорова, потрібно розглядати кожен окремий випадок: "Ще не можна сказати, добре це чи погано. На мою думку як біолога, тут присутній так званий "ефект Чорнобиля". Потрібно, щоб пройшов деякий час, коли можна буде реально зробити висновки: шкідливо це або корисно".

Фахівці з харчування стверджують, що трансгенні продукти можуть мати негативний вплив на людину. Наприклад, спричинити  хвороби шкіри, шлунка чи алергію. Крім того, немає радикальних критеріїв, щоб відрізнити ГМО-продукт від звичайного. Хоча має викликати підозру жовтогаряче забарвлення м’якоті сирої картоплі. Натуральний продукт  має біле або блідо-жовте забарвлення. Що ж до великих розмірів плодів, то це не є показником генної інженерії. "В Україні існує традиційний метод  збільшення біомаси продукту.  Всі сучасні сорти пройшли метод поліплодії. Зазвичай такі плоди мають більші розміри, підвищений вміст ряду речовин, кращу стійкість до несприятливих умов зовнішнього середовища. Можу сказати, що вся  пшениця, гречка, рис, буряк — це  все поліплоїдні сорти. Їх плоди значно крупніші, за своїх "предків", — зазначає Володимир Нікіфоров.

На думку біолога, цей метод в подальшому буде використовуватися значно ширше, ніж зараз. Тому що трансгенна продукція є значно дешевшою, за один сезон можна збирати декілька врожаїв Зараз модифіковані продукти виробляють у США, Австралії, Канаді, Мексиці, Голландії, Франції та Німеччині, але найближчим часом по цьому шляху піде вся Європа. "Завдяки новітнім технологіям дешевше вирощувати генномодифіковані продукти, ніж вкладати кошти у традиційне сільське господарство. Думаю, років через п’ять Європа не буде поступатися США у виробництві продуктів з ГМО", — прогнозує Володимир Нікіфоров. Тож порада проста: вживати продукти перевірених виробників, зазвичай вітчизняних. 

У квітні цього року кременчуцька преса опублікувала інформацію міськСЕС про заборону продажу клею Metylan. Спеціалісти санітарної служби виявили перевищення в повітрі після наклеювання шпалер особливо шкідливих речовин "по формальдегіду". Після публікації компанія "Шенкель Баутехнік" (Україна) прийняла рішення провести незалежну експертизу, аби ще раз пересвідчитися в тому, що клей Metylan відповідає санітарно-гігієнічним нормам України та Європи.

26 червня керівництво компанії направило відкритий лист за результатами перевірки. У ньому, зокрема, зазначалося, що дослідження підтвердило безпеку клею для здоров’я людини та навколишнього середовища, а також — його високу якість.

Додаткове дослідження клею провела лабораторія гігієни атмосферного повітря та оцінок ризиків Інституту гігієни та медичної екології ім. А.Марзєєва Академії медичних наук України. Для цього в кімнаті площею 38 кв.м заміського будинку були поклеєні шпалери клеєм Metylan. У процесі тестування були використані 4 методики відбору та аналізу проб повітря на наявність формальдегіду. У результаті досліджень доведено,  що концентрація формальдегіду після поклейки шпалер клеєм Metylan була нижча допустимої норми. 

Продукти, в яких присутні ГМО

Якщо в супермаркеті в один кошик складати продукти, які ми зазвичай купуємо, а в інший — ті, які не містять ГМО (генетично модифікованих організмів), то другий кошик… виявиться наполовину порожнім! Начальник науково-дослідної частини кафед­ри екології КДПУ Володимир Нікіфоров називає перелік продуктів, що містять ГМО:

• Майонези

• Чіпси

• Супи та приправи

• Консервовані овочі 

• Всі імпортні шоколадні вироби

• Напої

• Сухі  сніданки

• Соуси

• Окремі види чаю

• Приправи та соуси Hellmann’s

• Окремі види дитячих сумішей

• Деякі йогурти та види сирів.

• Усі м’ясні вироби, в яких міститься соя.