"Морський бриз" з бризками слини. В Одесі під галасування вітренківських бабусь урочисто відкрито українсько-американські військові маневри "Сі Бриз-2008

Започатковані вони були ще з 1997 року, в рамках програми НАТО "Партнерство заради миру", і спокійно відбувалися аж до недавнього часу, відколи в Україні змінилася влада і перспектива вступу країни до Північноатлантичного альянсу стала близька як ніколи, а у проросійських політичних сил, таких як Партія регіонів, КПУ та ПСПУ, "відкрилися очі", й вони раптом "побачили" у навчаннях "Сі Бриз" смертельну загрозу. Тим часом тематика цьогорічних навчань — миротворчі операції і порятунок мирних жителів у гарячих точках.

Загалом у "Морському бризі" візьмуть участь близько тисячі військових з України, США та ще 14 країн — Азербайджану, Грузії, Великобританії, Вірменії, Греції, Туреччини, Данії, Канади, Латвії, Македонії, Німеччини, Норвегії, а також Франції та Румунії, які цього року вперше приєдналися до навчань. Україна задіяла техніку від усіх видів військ, зокрема великий десантний корабель "Костянтин Ольшанський", корвет "Луцьк", тральщик "Мелітополь" та інші, — батальйон морської піхоти, підрозділ окремого морського інженерного батальйону з технікою, аеромобільну роту, рятувальну парашутно-десантну групу, команду водолазів та аварійно-рятувальну групу, по два літаки Іл-76МД та Бе-12, санітарний Ан-26 "Віта" та транспортний літак Ан-26, вертольоти Мі-8 та Мі-14, близько 16 бронетранспортерів, спеціальні та вантажні автомобілі тощо. Від іноземних армій прибули 7 кораблів класу "есмінець", "фрегат", "ракетний катер", "малий десантний корабель" та "допоміжне судно", три літаки, підрозділи морської піхоти та механізовані підрозділи, загони водолазів, офіцери штабу та ще спостерігачі.

Що ж "вони" роблять "у нас"? Цьогоріч тема маневрів — "Планування та проведення миротворчої операції з евакуації мирного населення", тобто — вивезення людей із зони активних бойових дій. На першому етапі, до офіційного початку навчань, відбулося розгортання сил, найближчими днями пройдуть підготовка кораблів до виходу в море, заняття водолазів на учбових місцях, підготовка морської авіації і берегових сил. Потім відбудеться "активна фаза": міжнародний контингент висадиться у Криму на мисі Опук. Маневри відбудуться також в Одеській області та на полігоні "Широкий лан" на Миколаївщині. Також військові країн-учасниць навчання повправляються у тактичному маневруванні, пошуках підводного човна, проведуть пошуково-рятувальні заходи, навчання з огляду підозрілого судна, протикорабельної та протиповітряної оборони, поповнення запасів на ходу в морі, виконають практичні артилерійські стрільби. Морські піхотинці висаджуватимуться на непідготовлений берег і створюватимуть "зону безпеки". Тренуватимуться також вертолітники, запланована повітряно-десантна та вогнева підготовка, організація патрулювання, перевезення та комунікації й інші деталі "миротворчості".

Та все ж це деталі, а головне — співпраця, вміння робити це разом. "Це спільні зусилля, аби укріпити безпеку наших народів. Ми хочемо покращити співпрацю між нашими силами в регіоні", — сказав на відкритті навчань командор ВМС США Джон Мур, співкерівник навчань "Сі Бриз-2008" з американського боку. "Це добра нагода приготуватися до участі в міжнародних миротворчих операціях", — вважає віце-адмірал Ігор Тенюх, командувач Військово-морських сил України.

Цьогорічні навчання "Сі Бриз" можна вважати "посткризо­вими": якщо минулого року вони ледь не опинилися під загрозою зриву через штучну істерію, розкручену "регіоналами", "вітренківцями" і їм подібними "козаками", то 2008-го влада продемонструвала чітку волю здійснити цей "акт євроатлантичної інтеграції". 11 квітня Верховна Рада прийняла рішення про допуск іноземних військових підрозділів для навчань, а 3 червня Одеський окружний адміністративний суд заборонив публічні акції, в тому числі й протестні, біля місць проведення навчань "Сі Бриз" в Одеській області. Про "правову відповідальність" антинатовців повідомило й обласне СБУ. Наступного дня після рішення суду в наметове містечко "вітренківців"-антинатовців, що в селищі Чорноморське Комінтернівського району Одеси, прийшли судові виконавці у супроводі міліцейського "спецназу" і демонтували "малі архітектурні форми". Наталя Вітренко заявила, що при цьому вони нібито "по-звірячому побили" мешканців містечка, в тому числі дітей і старих, які незрозуміло що мали робити серед протестувальників.

Так чи інакше, під стіни одеського Будинку офіцерів вітренківці привели заледве півсотні чоловік, а також "агітфургончик", з якого трубіло традиційне "Вставай, страна агромная". На літній спеці цей "контингент", який складався, в основному, з бабусь, тримався стійко і вперто викрикував за своїми "масовиками-затійниками" римовані слогани. Коли до приміщення заходили іноземні, особливо американські, офіцери, бабусі хором скандували давно знану англійську фразу "Янкі гоу хоум!", а також нововивчене в свої за шістдесят словосполучення "Фак офф!". Американці реагували спокійно, фотографували червоно-синій маскарад на мобільні телефони. "Ми знаємо, що пан "губернатор" і керівництво міста зробило все можливе, аби убезпечити наш персонал і аби ми могли спокійно працювати", — сказав командор Джон Мур, який під час відкриття навчань раз по раз робив реверанси в бік Одеси й одеситів. "У місті мешкає близько мільйона людей, а там під стінами кричать кілька десятків, причому мені відомо, що це не одесити, а люди, привезені з Луганської та Донецької областей", — сказав "губернатор" Одещини Микола Сердюк і додав, що навчання "Сі Бриз-2008" схвалені Верховною Радою й Кабміном. "Я запевняю: не зважаючи ні на що, всі поставлені завдання будуть виконані на відмінно", — категорично "відрізав" віце-адмірал Тенюх на питання, чи вдасться протестувальникам перешкодити навчанням.

Огрядна літня пані з картатою "заробітчанською" торбою тримає за руку одного з міліціонерів, які перегороджують вулицю біля Будинку офіцерів. "Пропустіть, рідненькі, — плаче вона, — я не тутешня, я з Донецька, відстала від своєї групи, загубилася, це ж чуже місто, а вони онде, я їх звідси бачу". Жінка показує на протилежний край вігородженої території, де вимахують червоно-синіми прапорами кілька десятків "вітренківців". "Не можна, — каже міліціянт, — треба обійти з іншого боку, ідіть за молодим чоловіком". Молодим чоловіком виявився кореспондент, що саме взявся обходити тим же маршрутом. "Як добре, що вас зустріла, — каже жінка, втираючи сльози, — я ж лише відвернулася забрати торбу, а їх уже й немає — аякже, семеро одного не чекають!". Як виявилося, пані Людмила говорила про групу "колег"-вітренківців із Донеччини, яка недавно прибула до відкриття навчань "Сі Бриз" як підкріплення до антинатовського наметового містечка під Одесою. Кожен день їх возять протестувати до різних пов’язаних із навчанням військових і цивільних установ. Керівник групи вранці провів перекличку, централізовано розплатився за проїзд, але далі, видно, не дуже пильнував своєї пастви.

Південна спека. Пані Людмилі важко йти і дихати, піт заливає очі. "Вам хоч добові платять за це?" — питаємо. "А якже, нас і годують тричі на день. Нам ще не менше тижня тут треба сидіти..."

Ми підходимо до юрби у футболках "Блок Наталії Вітренко", що складається з літніх бабусь, петеушного вигляду "легінів", які дружно кричать "Украінская страна посилаєт НАТО на... !". Моя супутниця прощається з нами: "Бог мені вас послав! Я вже так була перелякалася, ви ж знаєте, що то таке — чуже місто!" — каже вона привітно, вдячно посміхаючись. Трохи віддихавшись і подолавши переляк, жінка поверх одягу вбирається у "фірмові" футболку і блайзер та приєднується до скандування, яке диктує в мегафон рудий парубійко: "Агромная дуля в карманє зажата — вот наш атвєт на вступлєніє в НАТО!".