Активісти проти паління — за подорожчання сигарет

Активісти кампанії проти паління твердять, що схвалена у червні урядова програма боротьби з курінням може залишитись лише маніфестом добрих намірів, якщо держава не виділить необхідне фінансування.

На виконання програми впродовж наступних п’яти років передбачається надати 40 млн. грн. Водночас податки від тютюнової індустрії лише за один рік складають 3 млрд. грн.

Координатор „Кампанії за майбутнє без куріння” Ганна Гапко каже, що найбільш дієвим кроком у боротьбі з палінням було б підвищення цін на цигарки.Г.Гопко: Найдієвіше — це, коли уряд підвищить ціни на сигарети в Україні, скаже „Ні!” тютюновому лобі, яке засіло в Міністерстві фінансів, в комітеті з податкової і митної політики Верховної Ради; підніме ціни, тому що в Україні вони, на жаль, суттєво відстають навіть від рівня Молдови і Росії. Пачка „Мальборо” у Польщі коштує 17 гривень, а в Україні лише п’ять. Тобто у Польщі люди тепер більш схильні купити кілограм фруктів, аніж сигарети, які є менш доступні за ціною. І це правильно, це здорова політика держави. Коли в Україні канцерогенні продукти, які викликають рак (а такими є тютюнові вироби), будуть відповідно коштувати, тоді це справді може стати проривом і тоді зменшиться кількість курців, яка вже зараз сягнула 15 млн. осіб.

- А чи не призведе збільшення цін на цигарки лише до того, що українці куритимуть дешевші сигарети, без фільтру або ж просто самокрутки робитимуть. А загальна кількість курців від цього може суттєво не змінитися?

- Ні. Курці, вони теж мають певну свою марку і вони не будуть відразу споживати щось гіршої якості. Є також люди, які думають — починати курити чи ні? Вони бачать, що сигарети коштують 3 грн, тоді як шоколадка — 5 грн. От і роблять висновок: „Ну, в принципі, я можу собі дозволити це задоволення.” Є дані Світового банку, який проводив у 102-х країнах дослідження. Загальний висновок був такий — підвищення цін на 10% сприяє зменшенню споживання на 4%.

- Останнім часом в Україні можна вже побачити окремі зназки антиреклами тютюнокуріння. Наскільки, на вашу думку, такий підхід є результативним? Чи, можливо, дієвіше було б просто заборонити будь-яку рекламу тютюнових виробів?

- Знову ж таки, є дані і Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) і інших провідних інститутів, які говорять, що повна заборона реклами — більш дієва, аніж коли є соціальна реклама (тобто антиреклама куріння) і паралельно із нею є реклама.
Тому я вважаю, що українські депутати мають доопрацювати законопроект Томенка і виконати зобов’язання, які Україна взяла на себе із ратифікацією рамкової конвенції ВООЗ з контролю над тютюном, яка передбачає повну заборону реклами тютюнових виробів (в тому числі й через смс’ки, через спонсорські акції, різні конкурси — виграй поїздку до Америки і т.п...).

- Ви сказали, що потрібно вдосконалювати законодавство, але, виглядає, що вже існуючі норми закону, які регулюють цю сферу, не дуже працюють. Візьмімо для прикладу ту ж заборону курити у громадських місцях..?

- Тому є багато причин... Наведу такий приклад, у Києві, на площі Льва Толстого, сидить жінка, яка продає сигарети, без акцизних марок, без попереджень, що це шкідливо. Тобто, це контрабандні сигарети. І у нас є відео, відзняте прихованою камерою, де вона сама розповідає, що це контрабанда. І ходить міліціонер, який у неї кожен день бере ці сигарети. Тобто це є бізнес, який хтось „дахує”. Якщо би міліціонери виконували свої функції, якщо би дали більше повноважень по контролю громадським організаціям, якби не була така інертна влада, то і громадяни були би більш законослухняними.

-  Виконання подібної програми може суттєво вдарити по виробниках сигарет, а вони мають немалий вплив на ті ж державні інституції, які відповідають за виділення коштів на цю програму. Наскільки реально подолати цю перешкоду?

-  Ми зараз боремося за підвищення акцизів. І є декілька законопроектів зареєстрованих вже у Верховній Раді, які пропонують підвищення цін на сигарети. Є величезний спротив зі сторони міністерства фінансів, яке має виділити зараз кошти на цю програму, зі сторони комітету з податкової і митної політики. І деколи ми чуємо абсурдні аргументи: „Ви розумієте, що підвищення ціни призведе до того, що тютюнова індустрія просто забереться з нашої країни і не буде тут працювати, а ми ж повинні створювати їм комфортні умови...” Вибачте, які комфортні умови створювати в державі, де демографічна криза?! Де молодь „підсіла” на цей легкий вид наркотику?! Про кого ми турбуємося?! І коли я чую такі заяви... І коли міністерство фінансів не надає нам свого експертного висновку на наші пропозиції щодо того якими мають бути ціни на сигарети...- це є ніщо інше як лобіювання інтересів тютюнових гігантів, по іншому це назвати не можна. Тютюнове лобі ніколи не мало опору зі сторони громадськості в Україні. Це зараз громадські організації активізувалися, залучили зірок і вони відчувають, що можуть втратити великі надприбутки. Я прекрасно розумію, що вони будуть платити немалі гроші, щоби тримати ціни якомога меншими.

Я спілкувалася з головним онкологом Сімферополя і він мені відверто розповів, що щодня оперує чоловіків на рак легень. І на 3-4-ій стадії раку легень вони витрачають 10-15 тис. доларів, щоб врятувати життя. А потім вони отримують інвалідність і держава їм платить пенсії. Тому ті збитки, лише економічні, які держава зазнає від людей, які помирають у працездатному віці, передчасно, а це 110 тис українців щороку, а також ті збитки, які держава витрачає на лікування, а це кільканадцять хвороб, які викликає тютюнокуріння, вони значно перевищують ті мізерні прибутки, які отримує український бюджет від виробництва й продажу цигарок.