автор: Тетяна Погода, Ганна Кравець
10 ноября 2011
Виповнився рік, як Цюрупинськ обрав нового міського голову. Тепер уже видно, що поміняли шило на мило.
Сподівались: хазяїн буде у місті, а воно пшик вийшов.
Радгосп у Ювілейному роздерибанив до цурки, а тепер і Цюрупинськ віддав на поталу зайдам. Хто -хто? Кінь в пальто! Нечистоплотніков отой, не проти ночі згадувати.
А як обіцянками морочив голови — і дбатиме, і примножуватиме — та де воно все? Виборці повірили, сам Народний депутат за нього руку тягнув. Помилились, каже.
Воно не роботи хотіло, а влади. Почалися чистки в апараті міськради та комунальних підприємств.
Замінювати місцевих стали збанкрутілими після виборів діловарами з Херсона. Плацдарм на лівому березі Дніпра першим захопив колишній зам мера Херсона Сергій Пінькас. (Сам Сальдо святкував не стільки своє переобрання, як те, що здихався зама-хапуги).
Далі перетворення Цюрупинська в „наше місто" відбувалось тихою сапою: захопленим посад відданими соратниками та руйнуванням інфраструктури міста. Ставлення до городян зневажливе, як до відсталих аборигенів ( до речі, ставляться до людини так, як вона сама дозволяє).
Предводитель заявляє: депутатам не обов'язково знати, що робиться в місті, а тим більше — „вулиці", тобто простому народу.
На протестному мітингу влучно зазначено, що корупційні схеми перетяг з обласного центру саме Пінькас, він же їх там і створював разом із кланом Альони Ротової.
Паралельно з формуванням „потужної команди однодумців", як хвалиться новий мер, реалізовувся один з перших бізнес-проектів Пінькаса по вичавлюванню коштів з міського бюджету через так звану газету „Наше місто Цюрупинськ" (назва з підтекстом, мовляв, ми тут хазяїни).
Принцип газети, яка пропонується, запевняв він депутатів на позачерговій сесії міськради 21 січня 2011 року, це безплатна доставка і безплатна вартість.
Тобто нічого це міській казні додатково коштувати не буде, просто перерозподілимо кошти на висвітлення діяльності міськради. Насправді на один випуск „бойового листка", за словами того ж Пінькаса, витрачається 2900 гривень.
Тобто за місяць набігає всі 12 тисяч, за рік 150 тисяч гривень.
Отака безплатність!
Чи знають депутати, які — хотіли того чи не хотіли — своїм голосуванням сприяли створенню корупційної схеми, скілки і кому оплачує міськрада за продукування листка типу газета, яку цюрупинчани називають „Корупція — Тайме".
Це один із метастазів херсонської корупції, а їх хоч греблю гати. Скажімо, чому замість звільнених робітників КП „Цюрупинськ-сервіс" вулицю — і то переважно центральну -підмітають привезені з Херсона люди? Є там приватне підприємство „Вельвічія", що ним так опікується Пінькас, бо воно належить його клану. А місцевим безробітним де роботу шукати?
А який тендер і коли виграло ТОВ „Шумен" на ремонт покрівель багатоповерхівок у Цюрупинську? Кажуть, тут інтерес ще одного херсонського спеца з „команди однодумців" мера Цюрупинська — його заступника з питань житлово-комунального господарства Наталії Молнар.
Характерно, що фінансами у міськраді заправляє також спец з Херсона Олександр Мандра. Як голова тендерної комісії, він по такій високій ціні закупив м'ясо для наших дитсадків за бюджетні кошти, що справа до суду дійшла. Що правда, лише штраф присудили в сумі 5 тисяч гривень, але корупційне шило з мішка вилізло.
Оце дають херсонські! їх сюди стільки нашевкалося, що й у кабінетах не поміщаються. Довелося будинок навпроти вивільняти від орендарів, які хоч щось несли до бюджету, натомість сотні тисяч гривень з бюджету на ремонт вбухати.
Хай буде, щоб на випадок чого було що приватизувати за смішну ціну. Поки що вивіски немає, однак видно, як апаратники міськради туди — сюди через дорогу папери носять.
Місто гуде від обурення -на ремонт тротуарів, доріг грошей нема, а для транспортування спеців із-за Дніпра та на капремонт кабінетів знаходяться.
На наше місто, а не їхнє, як вони проголосили, наступають як не одна так інша схема по відніманню у людей грошей. То затівають перереєстрацію підприємців — не вийшло, через суд відбилися.
Далі оголосили мораторій щодо дозволів на встановлення альтернативного опалення квартир: хочеш одержати погодження — давай гроші у фонд, яким опікуватиметься, звичайно ж, Пінькас. У кого грошей немає, ледве собі на автономку напозичався, бери кредит в обласному фонді підтримки індивідуального житлового будівництва на селі (при чому тут городяни?) — він, бачте, там уже домовився.
Вершиною безглуздя стало намагання посадити у межах міста екологічно шкідливий об'єкт — сміттєзвалище — під хитрою назвою сортувального полігону. Отут і знадобилась кабінетна газетка, у так званому „спецвипуску" якої вміщено брехливу інформацію про проведені Громадські слухання, в тому числі й про розміщення сміттєзвалища та підвищення тарифів на комунальні послуги (ще тільки прокукурікав про намір, а сміття уже везуть!).
Диво-дивнеє, колишньому керівництву „Водоканалу" не погоджували підвищення тарифів на воду до 7 гривень за кубометр, а новому погодили майже 13 гивень. Кажуть: це ми виконуємо доручення уряду.
Там, де корупція, там і брехня. Пінькас бреше завжди і всюди. Люди кажуть про нього: і не дихне, як не брехне. Просторікує у „Гривні", що на мітинг протесту 21 жовтня прийшли всього 143 людини (насправді за найскромнішими підрахунками було 470, і то це без тих, що кучкувались тут же, але віддалік, мовляв, ми тільки послухати прийшли). Далі бреше, що 90% жителів міста не мають каналізації.
Нині нас уже 28 тисяч, значить, по-Пінькасу, каналізацією користуються всього 2800 городян. Але ж тільки на Житлоселищі налічується близько 12 тисяч мешканців, а ще ж є Олімпійський, Черемшина, багатоповерхівки по вулиці Гвардійській, Першотравневій, Пролетарській, Поштовій. З очисткою стоків, за яку з нас деруть мало не 4 гривні, така ж брехня. Немає ніякої очистки — просто перекачують стоки у маслинки.
Навіщо дурити людей? — запитає хтось. Та для того, щоб були гроші у „Водоканалі", а звідти їх витягнуть фірми пінькасівського клану. Почерк шахраїв примітний нахабством наперсточників.
Обіцяють одне (пристойний товар), а впарюють фуфло (це їх жаргонізм), Замість „гідного місця в регіональному інформаційному просторі", як нахвалявся Плотніков, „бойовий листок" соромно в руки брати не те що передплучувати, чи купляти, його нахабно пхають у поштові скриньки, вкидають подекуди у двори.
Трубадурили про грандіозні заходи благоустрою, а очі городянам замилюють скелетами Самокатів та муляжами грибів. Ще й леметують: тільки сліпий не бачить у місті перемін на краще!
А що вже дріб'язкові пінькаси, з кізяком не розминуться. Наприклад. Прикриваючись проханнями жителів мікрорайону прибрати сухі гілки і дерева, випилюють здорові. Де ж подівалися колоди в три обхвати? Хтось украв, каже Пінькас.
Бюджет оплатить роботу, а деревина зараз ціниться високо. Обнадіює, що пасивне невдоволення городян переростає в активну фазу. Це не мають права не помічати правоохоронні органи, інакше то буде потуранням корупції.
Хоча з Пінькасом зрозуміло: батько-генерал і прикриє, і відмаже. Ще ж і діє під прикриттям депутатів, за спиною мера — той усі папери підписує. Бідоласі Плотнікову доведеться відповідати по повній.
Ото хіба камеру відведуть сухішу та на УДО оформлять по знайомству.
Як кажуть, надійся і жди.
