Попов: Я горжусь тем, что кгбшник

Стенограмма ток-шоу "Большая политика"

РЕПОРТАЖ: Евгений КИСЕЛЕВ: Смотрите прямо сейчас: дипломатическая дуэль: министр иностранных дел Константин Грищенко и бывший вице-премьер Григорий Немыря в прямом эфире поспорят о том, правда ли, что Европа и США разочарованы новой украинской властью, что европейская интеграция Украины застопорилась и страна все больше попадает в зависимость от России. Не первый, но и не второй. Александр Попов формально все еще подчиняется Леониду Черновецкому, но фактически уже управляет столицей. Возглавит ли он Киевскую госадминистрацию официально и если да, то как это изменит жизнь киевлян. Первый заместитель председателя Киевской государственной администрации Александр Попов еще один гость сегодняшней "Большой политики". Красный день календаря. Почему украинские коммунисты пытаются вернуть 7 ноября статус государственного праздника. И как события, произошедшие в Петрограде почти 90 лет назад, повлияли на историю Украины. Обо всем этом сегодня в программе "Большая политика".

Евгений КИСЕЛЕВ: Я приветствую всех, кто в эту минуту смотрит телеканал "Интер", в эфире очередной выпуск "Большой политики", в прямом эфире нашего канал, в студии ее ведущий Евгений Киселев. Здесь со мной как всегда собрались журналисты, представители ведущих украинских средств массовой информации. Зарубежных журналистов у нас здесь сегодня, кажется, нет, бывает и зарубежные к нам в гости приходят. Они будут сегодня помогать мне вести программу, задавать вопросы нашим гостям, реагировать на то, что они говорят, но. Прежде, как всегда, вначале комментарии на злобу дня, а злоба дня сегодня — это результаты прошедших в прошлое в воскресенье выборов в местные органы власти всех уровней. На эту тему очередной комментарий вашего покорного слуги.

РЕПОРТАЖ: Евгений КИСЕЛЕВ: Без ложной скромности скажу, что наш прогноз недельной давности в общем оправдался, особых сенсаций не произошло. В подавляющем большинстве регионов выборы прошли спокойно, тихо и даже скучно. Конфликты же случились только там, где должны были случиться — в Харькове, Одессе, Луганске, Ивано-Франковске, отчасти в Крыму, где впрочем заранее было ясно, что лидер крымских коммунистов Леонид Грач будет категорически недоволен любым исходом выборов, кроме собственной победы. Это же касается и лагеря Юлии Тимошенко. Понятно, что "Батькивщина", она же БЮТ всегда будет недовольна результатами любых выборов, всегда будет обвинять власть во всех смертных грехах и делать все, чтобы нанести максимальный урон и делать все, чтобы нанести максимальный урон репутации Президента, правительства и Партии регионов. Это нормально, потому что такова нынешняя тактика БЮТ. Другой вопрос: насколько она результативна. Ответ в результатах минувших местных выборов. Что же касается большинства политических сил, принявших в них участие: в среднем по Украине они показали примерно тот же результат, которого добились их лидеры во время первого тура президентских выборов в январе этого года. За исключением, во-первых, "Сильной Украины", результат которой оказался заметно ниже, чем результат его лидера на президентских выборах. Ясно, что Сергей Тигипко, согласившись сотрудничать с Януковичем в качестве вице-премьера нынешнего правительства, растерял часть столь привлекательного имиджа третьей силы. Во-вторых, бросается в глаза разница между результатами "Батькивщины" и его лидера. Чуть больше 13% полученных партией в минувшее воскресенье почти в половину меньше 25%, которые набрала Юлия Тимошенко в январе. Однако нынешний результат практически точно совпадает с результатами социологов, с результатами последних предвыборных опросов. Кто-то возразит — а почему же тогда результат Партии регионов оказался выше, чем предсказывали опросы. Причина тут в низкой явке, которая в разных регионах составила от 36 до 40%. На выборы пришли люди в основном старшего поколения, среди которых процент сторонников бело-голубых выше среднего. Если бы молодежь не проигнорировала эти выборы, глядишь результат Партии регионов тоже бы оказался не выше 30%. Цифру, которую давали большинство социологов. Безусловно, в некоторых регионах бело-голубые показали непривычно высокий результат. Это, прежде всего, касается Кировоградской, Черниговской, Черкасской, хмельницкой области, а также Киевской. Но эти относительные успехи все-таки не зашкаливают. Были нарушения — безусловно были. В отдельных регионах на отдельных участках. Были эксцессы исполнителей — тоже были. Были ли серьезные системные нарушения, которые специально готовились, планировались, направлялись чей-то злой волей из единого центра в масштабах всей страны, как это не раз бывало в прошлом? А вот такого не было точно, об этом можно говорить уверенно. То, что оппозиция попытается обжаловать в суде результаты выборов — было изначально предсказуемо. Точно также не сложно предвидеть, что признать итоги голосования недействительными не удастся. Особенно согласно действующему законодательству. Законодательство это на самом деле плохое, это отчетливо понимают теперь не только в оппозиции, но уже и в правительстве, ив администрации Президента, и в ЦИК, и, не побоюсь утверждать это, в ближайшем окружении Януковича. Скорее всего, в ближайшем будущем будет разработан и принят новый закон "О выборах". Точнее даже не закон — Избирательный кодекс. Остается лишь надеяться, что он будет максимально приближен к европейским демократическим стандартам и обеспечит понятные прозрачные правила предвыборной игры.

Евгений КИСЕЛЕВ: Ну, а теперь обещанная дискуссия. Я напомню предысторию того, что сейчас будет происходить в нашей студии. Несколько программ тому назад, здесь у нас среди гостей был представитель оппозиции, бывший вице-премьер в правительстве Юлии Тимошенко Григорий Немыря и вот Григорий Михайлович обмолвился, мол хочу пригласить министра иностранных дел продебатировать со мной про достижения, имелось в виду про достижения нового правительства, в том числе в международной сфере. Мы уже в следующем эфире, когда у нас был на связи, это было не в студии, это был телемост с Ялтой, простите, не с Ялтой, это был телемост с Нью-Йорком. Во время визита президента Виктора Януковича в Нью-Йорк мы разговаривали с министром Грищенко, передали ему это пожелание, он согласился, и вот в результате сегодня, наконец, оба наших гостя смогли прийти в условленное время в студию. И я приглашаю их прийти занять места для дискуссии перед этими стойками. Пожалуйста, Константин Иванович и Григорий Михайлович. Здравствуйте. Итак, первая тема, которую я предлагаю обсудить, только вы не со мной будете обсуждать, вы так повернулись ко мне, а мне бы хотелось, чтобы вы все-таки вели диалог не с ведущим, а между собой. Так вот, первый блок, скажем, проблем, который мне бы хотелось предложить для обсуждения, касается вопроса о том, как воспринимают сегодняшнюю Украину во внешнем мире. Это один из коронных тезисов оппозиции. Поправьте меня, если не согласны, что та политика, которую проводит новый Президент и новое правительство Украины ведет к ухудшению имиджа, реноме страны в глазах мирового сообщества. Так?

Григорий НЕМЫРЯ: Так і це не лише думка опозиції, це думка світової спільноти, зокрема, яка дуже чітко доводиться вже кілька місяців через потужні, поважні засоби інформації.

Евгений КИСЕЛЕВ: Могли бы вы развить этот тезис?

Григорий НЕМЫРЯ: Безумовно, я, якщо питання зайшло про вибори, я можу просто надати кілька заголовків преси за вчора і за сьогодні журнал "Economist". Погодьтесь, не останнє видання, поважне видання. "Життя при Януковичі: не чесні місцеві вибори допомагають скласти уявлення про нову Україну". "Міжнародні спостерігачі, американські і європейські посадовці розкритикували ці вибори". Це лише частина. Газета, яка видається тут в Києві, редакційна стаття — "Всі порушення в день виборів 31 жовтня були заплановані заздалегідь. Президент України Янукович провалив великий іспит, не спромігшись забезпечити чесність і демократичність перших виборів, які відбувалися під його наглядом". Газета "Frankfurter Allgemeine Zeitung" також визнають, що президент Янукович провалив тест на демократію. Це засоби масової інформації. Є заява також громадянської мережі "Опора", щодо проведення місцевих виборів 31 жовтня. Це лише попередній звіт, тому що остаточний звіт буде оприлюднений з часом. Цитую: "Місцеві вибори в Україні відбулися з порушенням міжнародних стандартів та недотримання належної практики організації і проведення виборів". За 8 пунктах дається детальна інформація, чому це були суттєві порушення. І тому заголовки на кшталт: "Місцеві вибори визнали найгіршими за 5 років", чому тут вдивлятися . тому я не погоджуюсь, Євген Олексійович з висновком, який я почув в вашому вступному коментарів, що безумовно якихось системних порушень не було. Я не розумію на чому базується таке ваше рішення, тому що воно не підкріплюється ані міжнародними спостерігачами, ані українськими спостерігачами, воно не підкріплюється авторитетними західними засобами масової інформації.

Евгений КИСЕЛЕВ: Ну, тогда давайте мы наши с вами дебаты отложим до какого-нибудь другого раза, все-таки давайте послушаем, что по этому поводу думает министр иностранных дел.

Константин ГРИЩЕНКО: Ну, ви знаєте, в чому наша величезна проблема. Проблема полягає в тому, що оцінка тих чи інших проблем в середині країни з боку наших опонентів, в даному випадку людину, яку я поважаю, вона базуються на тому, хто сьогодні знаходиться при владі. Якщо це опозиція — все погане, причому це стосується всього без виключення, чого б воно не стосувалось. Ну, скажімо, логічно, якщо вже такі погані були зараз вибори, то попередні президентські були визнані світовою спільнотою чесними, прозорами, такими, які повністю відповідають самим високим стандартам. Загалом, в таких випадках, той, хто програв, згідно європейської, американської, будь-якої світової традиції демократичної, вітає переможця і засвідчує, що він готовий з ним співпрацювати задля інтересі держави. То може нарешті Юлія Володимирівна визнає ці вибори такими, що відбулися відповідно цих стандартів, привітає діючого Президента і, нарешті, займеться тією справою, яка є потрібна для держави. Тією, що дійсно відповідає інтересам суспільства. Опозиція має критикувати уряд, але критикувати перш за все із середини країни, а не використовувати всі можливі заходи для того, щоб через зовнішню критику, по суті, гальмувати наш рух вперед по тим напрямках, які декларуються, як пріоритетні. Ну, що я можу сказати. Коли, щоб там не було, що відбувається в країні не є предметом, насправді серйозної дискусії тут в таких аудиторіях, а зводиться до закликів, до тих чи інших політичних сил, з якими були колись створені партнерські відносини, щоб вони критикували країну. Насправді. Це робота не проти політичної сили, це робота про держави Україна. Тому що насправді це веде до того, що ми всі разом, мені здавалося б, маємо за мету, досягнення впродовж якогось чітко відкресленого часу, реального поступу в напрямку європейської інтеграції через зусилля, невтомні зусилля тих, хто намагається подати тільки через чорне світло, через негатив, вони створюють передумови для того, щоб цей рух, якщо не зупинився, але насправді жорстко сповільнився. Я вважаю такі кроки абсолютно неприйнятними. Уявити собі, щоб якійсь сенатор, якійсь конгресмен, колишній член Уряду в Сполучених Штатах виїхав в Європу і там би почав звертатися до політичних сил з тим, щоб зупинити процеси, які об’єктивно є корисними для країни, яку він представляє, неможливо. Нажаль сьогодні етика у нас сьогодні тих сил, які вважають, що через зовнішній фактор вони можуть впливати на внутрішні процеси, не відповідає не європейським, не світовим стандартам. Тепер я хотів бив се-таки повернутися.

Григорий НЕМЫРЯ: Євген Олексійович, ми все ж таки можемо якось по паритету.

Константин ГРИЩЕНКО: Буквально 2 слова, потім буде паритет.

Сергей ВЫСОЦКИЙ: Извините, пожалуйста, господин Немыря, а есть у вас какие-нибудь серьезные аргументы, чем опора и какие-то заголовки почтштампу.

Григорий НЕМЫРЯ: Я просто хочу мати відповідні коректні паритетні.

Евгений КИСЕЛЕВ: Давайте дадим Константину закончить свою мысль.

Константин ГРИЩЕНКО: Про місцеві вибори. Звичайно, я думаю, що якщо прочитати достатньо уважно ті заяви, в тому числі і заяви держдепу було сказано, що вони не дотягують до того рівня, який був досягнений під час президентських. Дійсно, при місцевих виборах існує місцевий порядок денний. І дійсно дуже важко всюди проконтролювати процеси, які відбуваються у виборчому процесі. Тим більше, що законодавство дійсно, і попереднє, і нинішнє, віддається значною мірою не стільки під розстріл, скільки під контроль політичних партій. І ми дуже чітко, через указ Президента, заявили про те, що нам треба це законодавство змінювати, удосконалювати і дійсно приймати Виборчій кодекс, якій би раз, і будемо сподіватися, на довгий час закрив би ці питання. Ми прислуховуємося до думки міжнародних спостерігачів основних інституцій. І Україна вперше за весь час існування незалежної держави, запросила, саме на місцеві, не поєднані загальнонаціональними, а місцеві вибори, міжнародних спостерігачів. Ми були відкриті, ми були прозорі, ми відкрити також і до того, щоб сприймати тут критику.

Григорий НЕМЫРЯ: Константін Іванович, я хотів би, щоб ви мали…

Евгений КИСЕЛЕВ: Одну секундочку, да, я слежу за хронометражем, я вас уверяю. И только один момент. Мне бы сейчас хотелось обратиться к нашим зрителям, чтобы они сейчас приняли участие в телефонном голосовании с помощью телефонных звонков и смс-сообщений. Мы просто очень коротко сформулируем вопрос. Пожалуйста, завидите этот вопрос на экран. Кто из участников дискуссии вам показался более убедительным? Господин Немыря или господин Грищенко, если господин Немыря, звоните, пожалуйста, по телефону, который оканчивается 01 на конце, если господин Грищенко, на конце 02. Ну и соответственно в зависимости от вашего выбора посылаете смс-сообщение. 1 или 2 на наш всегдашний номер 105505. И итог этого голосования мы объявим в конце дискуссии. Пожалуйста.

Григорий НЕМЫРЯ: Так, дякую. Я дуже радий, що отримав можливість дебатувати з міністром закордонних справ, дякую вам, Євген. Схожу у президента Януковича алергія на публічні дебати, тому подвійна цінність, є можливість дебатувати з його міністром тут у прямому ефірі. На що я хотів би звернути увагу, шановний Костянтин Іванович, я вас також поважаю, що ви почали на запитання про місцеві вибори, відповідати взагалі якоюсь хронологією з часів Київської Русі. Питання було про місцеві вибори. Костянтин Іванович, я вас не перебивав. Будь-ласкА, майте витримку, не перебивайте мене. І я думав, що це є прерогатива таких дуже просунутих політиків, деяких депутатів з Партії регіонів, які критику держдепартаменту видали, як похвалу режиму Януковича. Я думав, що це деякі депутати з Партії регіонів вважають, що погана думка про Україну на заході, яка зараз є очевидною, є заслугою опозиції, яка очорняє, не втрачає шансу очорнити України. Але я не сподівався, що ви, професійний дипломат, не знайдете більш сильного аргументу, як повторювати цей заїжджений пропагандистський кліше. Тому я хочу говорити по суті і сподіваюся, що ви будете також говорити. На чому я базував свою оцінку якості, а скоріше відсутності якості щодо місцевих виборів. Це була думка, яка була висловлена і ви не згадали її чомусь, Європейського Союзу. Це думка, яка висловлена Державним департаментом США, до речі нашим стратегічним партнером. Це думка, яка висловлена найбільш потужною, найбільш поважною асоціацією неурядових організацій, які моні торили ці вибори. І ця думка, я зацитував лише два приклади, а їх багато — найбільш респектабельних західних засобів масової інформації. Це перше. Друге. Коли ви говорите, що там були окремі, а Президент сказав, що створить потужний такій якісний кодекс, ми запросили: ну, давайте же говорити, що є. міністерство закордонних справ 2 місяці саботувало запрошення міжнародних спостерігачів на вибори. Костянтин Іванович, ви знаєте, що це правда. Вашим аргументом було…

Константин ГРИЩЕНКО: Ну, розумієте, в даному випадку… Я вибачаюся.

Григорий НЕМЫРЯ: Дайте закінчити.

Константин ГРИЩЕНКО: Не можна звертатись і стверджувати правда, коли це є очевидна неправда. При всій повазі. Тому що рішення про запрошення міжнародних спостерігачів вперше на місцеві вибори, коли жодна політична сила в попередні роки не запрошувала, звичайно виникло питання в певний момент.

Григорий НЕМЫРЯ: 2 місяці тягнулося.

Константин ГРИЩЕНКО: Да нічого ми не тягнули.

Григорий НЕМЫРЯ: Костянтин Іванович, можна я продовжу?

Константин ГРИЩЕНКО: Ні, я просто хочу фактологічно, як тільки ми вирішили питання про те, що треба запрошувати — негайно ми запросили. А оскільки зобов’язання, як такого, не існує, то я хотів би підкреслити — це і є приклад відкритості, а не саботаж того, чого не можна саботувати, бо нема такого зобов’язання.

Григорий НЕМЫРЯ: Ну, Костянтин Іванович, ми з вами стикуємось з тими самими дипломатами в тих самих країнах, у нас є спільні друзі і я думаю за гамбурзьким рахунком ми знаємо, хто тут правий, а хто ні.

Константин ГРИЩЕНКО: Гамбурзький рахунок це не по моїй частині.

Григорий НЕМЫРЯ: Хвилинку. Далі. Про що я хотів сказати, от Костянтин Іванович вирішив влаштувати таке змагання в патріотизмі, хто більший патріот. Не патріоти ті, хто виїжджають за кордон і щось таке погане говорять про своїх політичних опонентів, про країну і таке інше. Костянтин Іванович, я хочу вас процитувати місячної давності, трошки більше, ваш виступ в "Chatham House", який чомусь опублікований на сайті міністерства закордонних справ лише англійською мовою, чомусь не зробили переклад. Зараз я думаю зрозуміло чому. Ви, людина, яка тільки що говорили, що це не личить, не є європейський стандарт виїжджати і паплюжити Україні. Я просто деякі речі зацитую, дозвольте мені використати відкриту пряму мову. Говорили про ваших попередників в уряді, тобто: брехня є їх рідною мовою, це так говорить міністр закордонних справ, який до речі був також послом України в Російській Федерації, був першим заступником секретаря Ради Національної безпеки і оборони, був спеціальним уповноваженим України в відносинах з РФ, це так він огульно говорить про тих, з ким він працював в попередньому уряді. Далі. "Народні фонди були направлені в тіньові виборчі каси". І так далі. 4 сторінки. Я бачу, що ви знервуєтесь, але я ж все-таки намагаюся зберегти паритет. І стратегічний паритет не тільки в контролю над зброєю, паритет має бути і в дискусії, в якій ви поважаєте. Дайте мені закінчити свою думку і я думаю у вас буде можливість відповісти. Так що навіть от побіжно, одна ваша промова, 4 сторінки з 8 ви присвятили, як ви говорити, непатріотично поливанню брудом ваших попередників. Ви також багато говорили наскільки погана була зовнішня політика під час попередньої адміністрації. Костянтин Іванович — ви посол при попередній адміністрації України в Російській Федерації. Вашим обов’язком, відповідно до указу Віктора Ющенко, було, проводити переговори на будь-якому рівні з РФ. Зараз ви говорите, що все було завалено. Костянтин Іванович, де ваша відповідальність.

Константин ГРИЩЕНКО: Ви задали питання, давайте я буду відповідати.

Григорий НЕМЫРЯ: І нарешті, фінальна теза в цьому сегменті дискусії. Знаєте, на папері, в широкому розумінні, між вами і опозицією, великої різниці в розумінні пріоритетів зовнішньої політики немає. Ви і ми говорите про пріоритет європейської інтеграції, тобто інтеграції України до європейського Союзу, ви і ми. Ми говоримо про рівні стратегічні відносини з Російською Федерацією, ви і ми говорите, що треба в глобалізованому світі шукати, активно шукати і знаходити нових партнерів. Різниця є дуже суттєва в тому, що ви, зараз це показує питання не тільки зовнішньої політики, а й внутрішньої, багато в чому створюєте потьомкінські деревню, потьомкінські селища. І коли мене запитали, а що буде Президент Янукович робити після цієї нищівної критики, щодо відкату демократії, свободи преси. До речі, Україна за 8 місяців президента Януковича скотилася на 42 місця вниз у рейтингу свободи преси міжнародної організації "Репортери без кордонів". Це не опозиція говорить, це говорить неурядова організація. Мене спитали, а що Президент буде робити? Я відповів, ммабуть він створить якійсь новий комітет для зміцнення демократії. Сьогодні вийшов указ президента про створення комітету про зміцнення демократії і де пан Головатий призначений секретарем цього комітету. Оце потьомкінська демократія, потьомкінська політика, коли імітується заходи, а коли насправді фактично жити становиться гірше і демократія не підсилюється, а послаблюється.

Евгений КИСЕЛЕВ: Вы знаете, у меня предложение. И это касается режиссеров, давайте по 3 минуты, по очереди, иначе дискуссии у нас действительно не получится. Хорошо? А господа режиссеры — запускайте гонг, который будет предупреждать участников о том, что эти очередные 3 минуты истекли. Пожалуйста, Константин Иванович.

Константин ГРИЩЕНКО: Мені завжди… ну, у вас було не 3 хвилини, так що перший раз буде трошки більше.

Григорий НЕМЫРЯ: Так давайте грати за правилами, а не з правилами, Костянтин Іванович. Фірмений стиль вашої адміністрації, грати з правилами. Встановили правила, я погоджуюся їх поважати. Будь-ласка погоджуйтесь і ви їх поважати.

Константин ГРИЩЕНКО: Ви взяли мою хвилину, будь-ласка, да. Але, не про, це, Григорій Михайлович, чим відрізняється професійний дипломат від дипломата, який вважає себе таким. Це, перш за все, розуміння того, що треба говорити корисне для держави. Коли я був, як ви сказали, послом, спеціальним представником і далі. Я мав супроводжувати Прем’єр-міністра, яка без директив, нажаль, без будь-якого розуміння до чого це призведе, вночі, в глухій ночі, в "Газпромі", сидячи в закритій кімнаті, посилаючи людей на переговори і приймаючи остаточні рішення, підписала такі документи, які я, при всіх своїх повноваженнях, зупинити, нажаль, ніяк не міг. Тому в нас звичайно була неприйнятна ні для держави, ні для суспільства ситуація, створена попередньою владою, коли між цими гілками влади ті хто називав себе новим демократичним рухом помаранчевим не могли розділити свої повноваження. Жадобу влади із собою не могли поділити. І ці люди тепер починають повчати тих, хто намагається нарешті перейти від слів до реальних справ. За 5 років до європейського напрямку не створено нічого, крім органу, де набрали 52, а багатьох навіть не змогли набрати, тих, хто намагався щось там написати. Без всякої здатності прийняти рішення в законодавчому плані, в плані якихось рішень, які реально зсунули би справу з міста. Ви кажете про небажання дискутувати. Ну, нажаль, неможливо з вашим лідером дискутувати. Тому що там нема правди. І те, що я говорив в "Chatham House", я говорив про минуле. Про те, що призвело і не є таємницею для наших.

Григорий НЕМЫРЯ: Але ваш уряд мав.

Константин ГРИЩЕНКО: Не перебивайте. Дайте я закінчу. В мене жодного папірця немає. Мені не треба папірців. Для того, щоб вести дискусію папірці мені не потрібні. Це важливо, щоб люди знали, що ми, нарешті відійшли від того, якщо не злочинного, то неправильного підходу доведення і внутрішньої і зовнішньої політики.

Евгений КИСЕЛЕВ: Пожалуйста, вам слово. Три минуты.

Григорий НЕМЫРЯ: Костянтине Івановичу, одним з аспектів професіоналізму є повага до того,що робили ваші попередники. Особливо в тому, що стосується дипломатії. Тому що я зараз буду конкретно відповідати на кілька ваших закидів. На перший, що нічого не було зроблено за попереднього уряду для європейської інтеграції, крім створення якогось координуючого органу. Зараз я відповім вам на це, будете якось незручно почуватися.

Константин ГРИЩЕНКО: Мабуть. Якщо це буде реально.

Григорий НЕМЫРЯ: Я буду просто перераховувати на пальцях. Україна за час попереднього уряду закінчила переговори і стала членом Світової організації торгівлі. Україна, я прошу не перебивати мене, Україна, за час попереднього уряду, почала переговори з ЄС про створення про створення поглибленої і всеохоплюючої зони вільної торгівлі, більшість раундів якої ми провели під час нашого уряду. Україна, під час попереднього уряду, дуже суттєво просунулася в переговорах з Європейським Союзом після 23 березня конференції по модифікації газотранспортної системи. Ми, практично, завершили всю чорнову роботу для набуття Україною членства в договорі про енергетичне спів товариство. І, до речі, договір, чи закон, про який ви, можливо, будете говорити, розробив наш уряд. Ваш коли прийшов, просто забрав і тягнув кілька місяців, і потім той же самий закон відповідно до Європейської.

Константин ГРИЩЕНКО: Чому ж ви раніше не подали7

Григорий НЕМЫРЯ: Костянтине Івановичу, не нервуйте. Я просто відповідаю на ваше запитання, коли ви сказали, що нічого не було зроблено. Координуючу структуру, доречі, український уряд був єдиним до речі, з урядів як країн кандидатів, так і тими хто хочуть стати кандидатами де відсутня була структура в виконавчому органі, в уряді. Тому що є виключення, коли МЗС все координує. Як правило, і ви самі цю тезу висловлювали. Що Європейська інтеграція це не лише зовнішня, а й внутрішня політика. Такого органу не було. Попередні уряди і ваш в тому числі, коли ви були Міністром закордонних справ, при попередньому уряді Януковича, не зробив цього. Ми це зробили. І коли ви хотіли вбити цей орган, вам дуже багато говорили колеги наші, партнери з Європейського Союзу. Будь ласка, Костянтине Івановичу, не робіть цього. Ми з вами, ви знаєте, мали окрему розмову з цього приводу. І, ну знаєте, знову таки, ви в своєму другому виступу почали говорити про попередників, а йдеться про сучасну зовнішню політику України. Костянтине Івановичу, які сучасні досягнення зовнішньої політики України? Чи не можете ви вважати, як ви можете вважати європейською сучасну зовнішню політику України, в які європейські країни, так? Щоб голова Служби безпеки одночасно був би власником самого потужного медіа холдингу України і членом вищої ради юстиції. Чи можливо це у Франції, Великобританії, Німеччині, Польщі?

Евгений КИСЕЛЕВ: Константин Иванович, теперь вам слово.

Константин ГРИЩЕНКО: Остання теза мене просто дивує. Людину, яку ви назвали, була призначена головою Митного комітету ким? Хто назначав? Це була Юлія Володимирівна Тимошенко. Після цього було призначення на першого заступника. Це значить, що людину сприймали як справжнього професіонала, як людину, яка заслуговує на повагу і довіру. Це було розпочато вами. Ви дали, як то кажуть, путьову в жизнь. Так що не треба критикувати тих, хто працював з вами і сьогодні ефективно працює в цьому уряді. По крайній мірі треба на це об’єктивно дивитися. Я хотів би зараз хотів би відповісти так, як я хотів би відповісти, оскільки по три хвилини. Тепер давайте про досягнення нашого уряду. Наш уряд в переш за цей час налагодив відносини з КНР. Ви за п’ять років не спромоглись жодного візиту ні міністра закордонних справ, ні міністра КНР, ні прем’єр міністр. У вас просто не було на карті світу, на мапі, Китаю. Китай, куди кожна з Європейських країн відправляє делегацію по 300 бізнесменів, по 400. Яка вважається стратегічним партнером ЄС. Ви просто тунельним баченням спрямовували всі зусилля в одному напрямку, але при цьому їздили у Москву здавати інтереси України. От в чому полягала вся зовнішня політика раніше. Сьогодні наша політика чітко окреслена. Це нормальні відносини , ми до них повернулися, з Росією, це пріоритет Європейського Союзу в нашій інтеграції до Євро Союзу. Ми за цей час узгодили з Єврокомісією так звану Матрицю Фуле, яка містить 15 пунктів. Близько 10 з них ми вже або виконали або просунулись, при чому реально. Це відзначають як раз, сам комісар і його колеги. За цей час у нас було 7 візитів на рівні комісарів і президента євро комісії. За весь час прибування попередників такої інтенсивності ніколи не було. Це свідчить про інтерес. Ми виходимо на план дій, що до безвізового режиму. І це реальні досягнення, які потрібні українському народу. Я міг би продовжити, але часу немає. Але, ми рухаємось і ми будемо успішні.

Евгений КИСЕЛЕВ: Простите пожалуй ста, тут реплика.

Честно говоря, это вопрос к нашим обоим гостям. Вот когда вы стоите и в таком формате спорите друг с другом. Честно говоря такое впечатление складывается, что в Украине нету Министерства иностранных дел, но есть министерство иностранного пиара. То есть, вы считаете, что ваша деятельность помогает каким то образом продвигать.

Евгений КИСЕЛЕВ: То есть вы имеете в виду, что господин Немыря теневой министр иностранного пиара.

Но, Э тем не менее он отвечал за внешнюю политику в правительстве Тимошенко. Вот такое впечатление, что как бы как оппозиция так и власть вносит некий деструктив во взаимоотношения с тем же ЕС, потому что одни ездят жаловаться на других, а другие на первых.

Евгений КИСЕЛЕВ: Пожалуйста вам сначала. Как ваша лоббистская деятельность проистекает за границей?

Григорий НЕМЫРЯ:Ну, очевидно, що лобістська діяльність у цих. Хто писав цю промову міністру, вона досить така.

Константин ГРИЩЕНКО: Ви думаєте,що міністр не здатний писати собі промову?

Григорий НЕМЫРЯ: Тримайте себе трошки при собі.

Константин ГРИЩЕНКО: Я пишу промови собі сам.

Григорий НЕМЫРЯ: Я просто хочу далі продовжити і ще раз спростувати вашу тезу і наголосити, що професіоналізм полягає в тому, що треба визнавати те добре, що робили ваші попередники. Мати свободу критикувати те, з чим ми не погоджуємося, тому що на нашу думку це є відступ від задекларованих принципів і пропонувати альтернативу. От Костянтин Іванович сказав, що було багато візитів. Візитів може бути багато, але яка є її суть? Що до безвізового діалогу,що до лібералізації візового режиму, це почалося за ваших попередників. До речі, вашими попередниками був і ваш президент, прем’єр міністр Янукович, який був півтора роки прем’єр міністром, за ті п’ять років, які ви називаєте ганебними, пропалими для України. Чи означає також, що ви до нього відносите це?Що до зони вільної торгівлі, безвізового режиму. Це там де ми сходимося, тому що це в інтересах України, кожного українця. Де ми бачимо розбіжність, що Костянтин Іванович, уряд, який він представляє, намагатися будувати європейську перспективу України на хиткому фундаменті, там де зневажається демократія. І тому так легко ставляться до цієї обґрунтованої критики, зауважують що до відкату демократії, що до порушення свободи преси, що до недотримання і неповаги прав опозиції, що до відсутності якісної дискусії. Чому мені треба було приходити два місяці до Євгена Олексійовича і говорити, що було б добре продебатувати з міністром закордонних справ у відкритому режимі, там де ми бачимо спільний рух України до ЄС, там де ми розходимося. Чому ця ініціатива мала відходити від мене. І вже кілька місяців чекали, але не дочекалися запрошення від вас.

Евгений КИСЕЛЕВ: Извините, я должен вас поправить. Я добавлю вам время. Я хотел бы уточнить, что Константин Иванович практически через неделю ответил согласием, причем это было публично в прямом эфире. Извините, но в этом случае я должен заступится за министра, потому что по пятницам он был где то за границей, или сам куда то ездил или сопровождал президента.

Григорий НЕМЫРЯ: Але погодьтеся, це була ініціатива опозиції що до такої дискусії. І знаєте, коли ми говоримо. Нова влада говорить, дуже важливі відносини з Німеччиною. Ми про це говорили і ми робили багато чого. Але як можна вибудовувати добрі відносини з Німеччиною, я вам два приклади наведу. Коли канцлер Німеччини вимушений знімати телефонну трубку, або міністр закордонних справ, або радник канцлера, коли вона перебуває в Україні, і задавати питання, а що трапилося? Чому ваша служба безпеки затримала поважного члена ради фонду Конрада Аденауера. Як можна говорити про європейську інтеграцію, коли ваш уряд, Костянтине Івановичу, ваш уряд створив такі умови для приватизації "Укртелекому", що "Deutsche Telekom" поважна, нам потрібні іноземні інвестиції, не буде приймати участь у цьому тендері що до приватизації Укртелекому, тому що тендер зроблений таким чином, щоб нагородити тих, хто є ближчім до уряду, а не потужну німецьку інвестицію.

Евгений КИСЕЛЕВ: Время истекло.

Константин ГРИЩЕНКО: Ну просто смішно.

Григорий НЕМЫРЯ: Це є конкретні приклади.

Константин ГРИЩЕНКО: Секунду. Я про цей приклад. Що ж ви не зробили, коли були при владі. Умови для приватизації "Укртелекому" такі, щоб віддати його німецькій кампанії. Ну що вам заважало?

Григорий НЕМЫРЯ: Не віддати, ні.

Константин ГРИЩЕНКО: Я розумію. Ну створити передумову для того.

Григорий НЕМЫРЯ: Це ви віддаєте.

Константин ГРИЩЕНКО: Я прошу не перебивати. Для того,щоб могла виграти цей тендер німецька, чи будь яка інша компанія. Але я почну з того, що ви почали. Ви мені закидаєте, що я не готовий був одразу, коли у вас вільний час, коли ви можете телефонувати тим депутатам, чи ще комусь, хто взагалі виступає проти розширення нашого в ЄС. Тим,хто стає об’єктивно союзником. Не тому що в нього особливий якийсь інтерес в українському розвитку демократичного суспільства, а тому, що вони виступають просто проти розширення. Це об’єктивні союзники вашої кампанії проти України.

Григорий НЕМЫРЯ: Кого ви маєте на увазі?

Константин ГРИЩЕНКО: Я н маю на увазі декількох.

Григорий НЕМЫРЯ: Можете назвати прізвища?

Константин ГРИЩЕНКО: Я не знаю прізвищ.

Григорий НЕМЫРЯ: Ви говорите, що ви знаєте.

Константин ГРИЩЕНКО: Дайте мені закінчити. Знаєте, сьогодні я встав о 4.30 для того, щоб встигнути в аеропорт, для того, щоб відлетіти в Москву, для того, щоб віддати останні почесті від імені України людині, яка вісім років була тут послом, Віктору Степановичу Чорномирдіну. Я повернувся пізно в вечорі. Повірте мені, це було не просте, навіть з емоційної точки зору місія. Я прийшов сюди, тому що я поважаю свободу слова і поважаю необхідність спілкуватися з опозицією. До цього у мене можливості такої не було. Коли я був в опозиції я завжди хотів і в мене був час зустрічатися з вами. ЯЯ щось не дуже пам’ятаю щоб ви мене викликали на таку дискусію. Тому не треба паралелі тут проводити, які вам не на користь. Але, хотів би сказати ще пару слів. Знаєте, коли ми сьогодні говоримо про нашу роль , місію України в світі, ми маємо представляти ту державу, яка відповідає політичним сподіванням європейців. Коли за результати виборів уряд Януковича йшов зі своєї позиції ми ішли за дві години. Через дві години ваша табличка висіла там. Якщо не ваша, то ваших колег. Спокійно, без всяких. У вас же це базар не європейського типу.

Евгений КИСЕЛЕВ: Какая то реплика была. Только коротко.

Реплика: Господин Немыря, вы там пару каких- то газет назвали, каких то там маргинальных организаций типа "Опора". А вот скажите, есть у вас какие- то серозные заявления там канцлера германки, президента Франции. Таких, что бы я сказал, да, это заявление будет посильнее, чем Фауст Гете. Вот приведите пожалуйста.

Евгений КИСЕЛЕВ: Я прошу прощения, Григорий Михайлович и Константин Иванович. Я прошу вас. Время у нас очень быстро пролетело. Это ваши последние три минуты. И ваши потом будут последние три минуты. Исходите, пожалуйста, из этого.

Григорий НЕМЫРЯ: У Костянтина Івановича буде на три хвилини більше. А як же паритет? Давайте, якщо паритет, то тоді 6 і 3. Тоді це буде чесно.

Константин ГРИЩЕНКО: Ну давайте мені 3 а вам 33, тоді буде взагалі гарно.

Григорий НЕМЫРЯ: Ні, я просто говорю про повагу до правил дискусії, які ви ж самі і встановили.

Евгений КИСЕЛЕВ: Время то идет сейчас. 4 минуты вам и 2 минуты господину Грищенко.

Григорий НЕМЫРЯ:Олександре, я міг би багато відповідати, але вам, як земляку, я не хотів би вам дошкульно відповідати. Якщо ви вважаєте громадську організацію опора маргінальною організацією, то я не хотів би вступати. Розумієте, канцлер ще скаже, канцлер телефонувала президенту, де висловлювала стурбованість. Віце президент США телефонував напередодні виборів Віктор Федорович, ви знаєте.

Константин ГРИЩЕНКО: Ви знаєте це?

Григорий НЕМЫРЯ: Знаєте, це такі речі коли і опозиція, коли вона перебуває у Вашингтоні то це передають. Костянтине Івановичу, ви знаєте це прекрасно, ому я не розумію вашої іронії. Правда. Якщо я продовжу, то заяви ЄС, заяви держ. департаменту, заяви спостерігачів, до речі, тут були, хоч і мало, але були спостерігачі від Європарламенту. Нажаль, негативні такі висновки. Вони не наближають Україну до Європи. Я хочу повернутися до тези, економізація зовнішньої політики, яка була коньком попередньої влади. Попередники лише говорили, що ми будемо робити. Я вже згадав ситуацію з приватизацією Укртелекому де потужна, поважна німецька компанія не зможе взяти участь. Я вам хочу навести приклади. За 9 місяців цього року прямі іноземні інвестиції, Костянтин Іванович, в Україну впали на 60 відсотків. Якщо це є успіх і те. Що наближає Україну до Європи, то тоді що є не успіх? От вам сьогоднішнє число. Газети де прес — реліз європейської бізнес асоціації, опитування "Bigseven"., це питання структурні, які вони задають кожного місяця. Підсумовуючи питання,що до інвестиційного клімату. Ваша думка про інвестиційний клімат В Україні: нейтральна 62, не задоволені — 25, дуже не задоволені — 12. Жоден не висловив задоволення. Ваша думка. Що до ситуації з митницею. 50 дуже не задоволені, 12 — не задоволені, 38 — нейтральні. Ваша думка,що до боротьби з корупцією: 25 — не задоволені, 38 — дуже не задоволені, жодного, хто є задоволеним. Ваша думка що до правової реформи: 25 — дуже не задоволені. Це не опозиція, це ті самі іноземні інвестори з Європи, США, які констатують. Тому що бізнес в них такий. Просто не можуть мати можливості мати бізнес. Ому що за 9 місяців нинішньої влади інвестиційний клімат погіршився. І ви можете посміхатися, але в цьому проявляється розрив між добрими намірами, помпезними обіцянками не лише говорити а й робити. І про це говорить не лише опозиція. Про це говорить бізнес, про це говорить масова інформація. Шановний Олександр Чаленко, економіст "Financial Times". Це не є маргінальні західні видання. Це західні видання, які читають провідні політики ЄС і того ж самого Брюсселю. Шановний Костянтине Івановичу, вам прекрасно відомо, що за часів саме нашого уряду я був в КНР, я зустрічався з прем’єр міністром Китаю. Ми підготували програму, з якою ви просто взяли і поїхали. Єдина відмінність, що ви не привезли нічого. Всі ваші розмови і декларації про багатомільярдні кредити, їх немає в природі.

Евгений КИСЕЛЕВ: Константин Иванович ваше последнее слово.

Константин ГРИЩЕНКО: Я б хотів одразу сказати про Китай. Не личить вам про таке говорити, оскільки, звичайно, підписання угод про надання багатомільйонних кредитів вони звичайно не реалізуються в один день. Але вони підписані. І підписані не завдяки, а при всій повазі, віце — прем’єр — міністр який виконував в основному функції помічника прем’єра не сприймається в Китаї як людина, яка на рівні того ж скажімо, міністра закордонних справ, чи прем’єр міністра веде розмову. Тому, будь ласка, при всій повазі, я думаю, що сьогодні порівняти отакі ж опитування з тими, коли ви були при владі, там би було теж саме. Я ж не беру папірці.

Григорий НЕМЫРЯ: Це ж не папірці Костянтине Івановичу. Це вища європейська бізнес асоціація, про наближення до якої ви говорите. Називати це папірцями не личить, при всій повазі, шановний міністр закордонних справ.

Константин ГРИЩЕНКО: Ну тоді дайте сказати пару слів. Точно такі ж невдоволення були, коли був ваш уряд. Навіть більше того. Були серйозні, конкретні зауваження до роботи митниці. Нічого не було зроблено.

Григорий НЕМЫРЯ: Хто її очолював?

Константин ГРИЩЕНКО: В різні часи різні люди, в тому числі і ті, хто зараз в вашій політичній силі.

Григорий НЕМЫРЯ: Пан Хорошковський очолював.

Константин ГРИЩЕНКО: Ви ж його призначали.

Григорий НЕМЫРЯ: Ну на решті.

Константин ГРИЩЕНКО: Що на решті. Давайте поговоримо про інше. Насправді, чим все ж, відрізняється справжній дипломат. Він дивиться в майбутнє. Він не створює проблем своїй державі. Ви це робите сьогодні. Я пропоную де що інше. Я пропоную, щоб ті знання, той досвід, які ви набули в фонді Сороса, тоді, коли я працював за 10 доларів починаючи з посади від радника, займаючись самими складними питаннями, від яких залежало майбутнє держави. Коли ви набирали цей досвід з іншими можливостями, щоб ми його сьогодні поєднали. Разом попрацювали над тим, що наблизити ту європейську перспективу, яка потрібна. Я готовий запропонувати посаду радника в Міністерство закордонних справ. Думаю, що у вас статки достатні, для того,щоб не претендувати на ту низьку зарплату, яка є у міністерстві. Щоби разом могли нарешті думати про те, як критикувати один одного. А не тим, яким чином, як рухати цю державу в перед. Я вважаю, що цей позитивний посил має бути основним в нашій діяльності. Але, якщо це не прийнятно, ми будемо дискутувати звичайно, на регулярній основі. Але, ця основа, звичайно, буде залежати від того, наскільки буде насиченим графік реально ї роботи з тим же Китаєм, Індією, де їздив тільки віце — прем’єр — міністр, ну нажаль, прем’єр ніколи не була.

Евгений КИСЕЛЕВ: Принимаете предложение поработать в Министерстве иностранных дел.

Григорий НЕМЫРЯ: Шановний Євген Олексійович, коли переходять на особистості, це є ознака людини, яка є в розпачі і яка втрачає якісь професійні рамки. Костянтине Івановичу, я хотів би вам це прямо сказати. Я хотів би зараз не до абсолютно того сказати дуже важливе.

Евгений КИСЕЛЕВ: Я очень извиняюсь.

Григорий НЕМЫРЯ: Я дуже вибачаюсь, але Костянтин Іванович починав дискусію. Дайте мені можливість сказати. Це не має відношення до зовнішньої політики і України.

Евгений КИСЕЛЕВ: Дискуссию начинали вы.

Григорий НЕМЫРЯ: Це просили мене люди, Кияни, які до речі європейськості нашої країни і європейськості нашої країни. Костянтине Івановичу активісти громадської ініціативи "Бережи старий Київ" та жителі старих будинків. Не аплодуйте, не треба, це ознака подавляючої більшості. Та жителі будинків, які знаходяться вздовж Пейзажної алеї просили мене запитати вас, чи розуміють чиновники Міністерства закордонних справ, які наполягають на розчистці місця для побудови багатоповерхової будівлі в заповідній зоні, що буде зруйновано дитячій сквер. Що будинок, в якому ви стоїте першим на черзі на квартиру, фактично руйнує європейський Київ, коли багатоповерховий монстр буде збудований там, де заповідна зона, яка охороняється ЮНЕСКО. Це не є питання опозиції, це питання європейськості України.

Евгений КИСЕЛЕВ: Об этом мы поговорим в следующей части нашей программы. К нам прейдет мер Киева, господин Попов и мы этот вопрос ему переадресуем. Сейчас я хотел бы обратить внимание всех на результат голосования наших зрителей, которые смотрели, звонили, посылали СМС сообщения. "Кто, на ваш взгляд был более убедительным в этой дискуссии". И результат 78 против 22 в пользу господина Грищенко. Я прошу рукой проголосовать здесь присутствующих. У нас есть аудитория наших зрителей, у нее есть свои специфические способности. Господа студенты у нас здесь присутствуют, студенты гуманитарных специальностей Киевских ВУЗов. В консерватизме их заподозрить трудно. Пожалуйста, проголосуйте, кто победил в этой дискуссии. Кто за Грищенко. Кто за Немырю. Примерно разделились пополам. А господа журналисты. Кто был более убедителен. Журналисты за Немырю.

Константин ГРИЩЕНКО: буквально два слова. Я за все життя жодного разу не отримав житла від держави в жодному місці. І не стою на черзі. Коли ви не користуєтесь даними, хоча б не зателефонувавши мені. Оце вже особистий випад. Я хотів би сказати, що це як раз, жодного разу від держави, будучи міністром, будучи людиною, яка була на вістрі самих складних питань, ви переходите дійсно на особистості. Це означає, що у вас не вистачає аргументів.

Григорий НЕМЫРЯ: Це ви відповіли тим людям, які просили задати вам це запитання.

Константин ГРИЩЕНКО: Якщо ви користуєтесь наданою інформацією, то тоді на кожного з нас в інтернеті . Я дуже вдячний вам, що ви показали, яким чином ви користуєтесь інформацією.

Григорий НЕМЫРЯ: Я сподіваюся, що Міністерство закордонних справ відмовиться від ідеї будувати багатоповерховий будинок в заповідній зоні біля Андріївської церкви.

Константин ГРИЩЕНКО: Я вам ще раз кажу, що це не способом переконувати людей, бо якщо це спосіб говорити те, що не відповідає дійсності, бо ні в якій черзі я не стою, жодного разу квартиру не отримував. А ваше намагання, через такий спосіб вплинути на свідомість людей, це не є європейський підхід. В брудних технологіях підхід з папірцем, це як раз вам. Нажаль, притаманне.

Евгений КИСЕЛЕВ: А про этот дом мы обязательно поговорим, я клятвенно вам обещаю, что это будет первый вопрос который я задам руководителю города Киева, господину Александру Попову в следующей части нашей программы после рекламы. Я благодарю всех.

Реклама.

Евгений КИСЕЛЕВ: Мы снова в прямом эфире. Мы — это программа "Большая политика". И я ее ведущий Евгений Киселев. Мы продолжаем наш выпуск и в этой части, как и было обещано, пришла еще одна очень важная персона. Я приветствую в нашей студии первого заместителя главы Киевской государственной городской администрации Александра Попова, который сейчас фактически руководит столицей, если называть вещи своими именами. И первый вопрос, который я хочу задать вам, в некотором смысле не запланированный, но вот я клятвенно пообещал участникам предыдущей дискуссии. Который возник у нас в предыдущей части программы, мы обратим вам. Соответствует ли действительности разговор о том, что, в центре города, на Пейзажной алее ведется некое жилищное строительство. Возводится какой — то элитный дом, в котором, якобы, должен получить квартиру господин Грищенко, Министр иностранных дел. И в ходе этого строительства нарушается застройка центра города, разрушаются какие — то памятники старины.

Александр ПОПОВ, исполняющий обязанности мера Киева: Я думаю, что речь ведется о доме, заказчиком которого является владелец Министерство иностранных дел, но строительство этого дома еще не начиналось. Но, насколько я знаю, было официально законно получено разрешение на проектные работы связанные с проектированием такого дома. Поэтому, с моей точки зрения, конфликтная ситуация и по этому объекту и по другим, они в Киеве возникают, они должны разрешаться цивилизовано. Я глубоко убежден, что нужно стоить или не строить должно, зависеть от нескольких важных факторов. Первое, это мнение жителей. Мы обязательно должны считаться с киевлянами и обязательно должно быть их приоритетом их желание иметь такой объект или не иметь. Второй вопрос, это тоже принципиальный подход, это мнение специалистов. У нас есть Архитектурно — строительный совет, который с изменением кадрового потенциала работает очень эффективно, там люди, которые преданны и патриотичны по отношению к Киеву. Они очень ценят и свой профессионализм и будущее города Киева, поэтому их решения должны быть очень важными при принятии. Или депутатским корпусом, потому, что они дают разрешение на отведение земельного участка или проведение тех или иных работ. То есть, такие решения должны приниматься в такой способ. Что касаться конкретно конфликтной ситуации, я думаю, что нам нужно с Константином Ивановичем сесть за стол переговоров, и мы готовы предложить не менее интересные и подходящие для министерства земельные участки, которые могли бы тот проект, который разработан применить для того, чтобы построить такой объект. Я думаю, это был бы нормальный цивилизованный подход и таким путем нужно идти.

Евгений КИСЕЛЕВ: Спасибо. То есть, вопрос в некотором смысле будет у вас на контроле?

Александр ПОПОВ: Да, конечно. Как и все остальные.

Евгений КИСЕЛЕВ: Хорошо. Сейчас я хочу предложить вернуться к нашей традиционной рубрике "Глас народа". Вокс популе. В этой части нашей программы мы хотим задать нашим зрителям, которые смотрят нас сейчас, такой вот простой незамысловатый вопрос. Он адресуется, я сразу хочу подчеркнуть, только зрителям, которые живут в Киеве. Это вопрос обращенный только к киевлянам. Киевляне, как изменилась ваша жизнь за последние пять месяцев? За то время, пока господин Попов находится на своем посту. И так, если. А где вопрос? Значит, если оно улучшилось, звоните по номеру который заканчивается на номер 01, если ухудшилось — 02, и если никак не изменилось, то — 03. И другой вариант, посылайте СМС в виде единицы, двойки или тройки на нмер105505. В конце этой части программы мы объявим результат голосования. И теперь позвольте следующий вопрос вам задать. Скажите пожалуйста Александр Павлович, Киев столица, но при этом часто говорят, что культурной столицей Украины является Львов, морской столицей Одесса, интеллектуальной, студенческой столицей является Харьков. Столицей нынешней, правящей, деловой элиты Донецк. А что Киеву остается. Можно ли говорить, что только вот одно присутствие в городе Президентской администрации, Верховной Рады, делает город столицей?

Александр ПОПОВ: Я думаю, что никто в Украине, не вчера, не сегодня, ни завтра не будет спорить на предмет того, является город Киев столицей Украины. Во — первых, у Киева очень большая и славная история. Во — вторых, Киев, действительно, самый большой город. Здесь проживает более трех миллионов жителей Украины. Ну, и действительно, Киев мощный экономический, научный и другой потенциал, который здесь сосредоточен. Но в вашем вопросе есть, конечно же, и объективный подтекст. Почему? Потому что если мы возьмем, например, некоторые жизненно важные проблемы, которые решаются в других городах. Например, состояние коммунального хозяйства, то я думаю, что Киеву сейчас очень тяжело соперничать с тем же Донецком или может быть с Харьковом. Если мы возьмем развитие молодежной политики, например спорта, я думаю что и малые города, такие как Славутич Киевской области, тоже могут быть конкурентами. То есть, я хочу сказать, что, к сожалению большому киевлян, и вообще всех украинцев, по разным причинам. И объективным и субъективным Киев перестал быть лидером во многих очень важных сферах жизнедеятельности. Поэтому, конечно же, все ми хотим, и опять же, во всей Украине граждане, что бы мы видели нашу столицу не просто городом, который интересен, и который любят украинцы. Столица Украины должна быть городом, который равный современным европейским столицам, которые есть на сегодняшний день. И в этом плане, нам конечно же, очень много придется поработать и потрудится. Причем делать это нужно на высоком профессиональном уровне. И если вы разрешите, я бы несколько слов в этом направлении сказал, потому, что проблемы накопились настолько серозные, что они требуют на сегодняшний день консолидации, усилий и специалистов, общественных организаций и политических.

Евгений КИСЕЛЕВ: Александр Павлович, прежде чем разрешу, если можно, давайте вы об этом будете говорить отвечая на вопросы здесь присутствующих журналистов, потому что я думаю, абсолютное большинство их вопросов ровно об этом. Но сперва давайте посмотрим маленький сюжет, который мы специально подготовили для этой части вашей, нашей программы, специально к вашему приходу. Пожалуйста.

РЕПОРТАЖ: Майже 150 днів. Саме стільки кияни не бачили Леоніда Черновецького. Натомість Олександр Попов, назначений на посаду першого заступника голови Київської держадміністрації не сходить з екранів телевізорів та перших шпальт газет. Не дивно, адже кожного тижня Олександр Павлович щось відкриває, когось назначає і не аби що повертає у власність столиці. Спокій та впевненість Попову додав той факт, що Київ оминув захід під назвою місцеві вибори. А отже можна було зосередитись виключно на зроблених ним киянам обіцянках. Хоча за 4 місяця перебування Попова за кермом столиці жителям Києва не все могло сподобатись. Зокрема підвищення цін на метро, зростання комунальних тарифів та не найкращий старт опалювального сезону. З усіма за і проти діяльність Попова у вересні схвалювали майже 10% киян. Сам же Олександр Павлович заявив, якщо не матимемо 25-30% підтримки, не висуватиме свою кандидатуру на виборах мера у 2012 році. Хоча за реалії української політики ще 2 роки залишилися до виборів — майже вічність, за яку може статися все, що завгодно.

Евгений КИСЕЛЕВ: Коллеги, пожалуйста, ваши вопросы. Господин Денисенко, ваш первый вопрос.

Вадим ДЕНИСЕНКО: Ви знаєте, ви так прекрасно говорили про те, які кияни розумні, які вони мудрі і так далі, але в той же час у мене виникає просте запитання, чому серед ваших заступників в немає жодного киянина. Чому серед більшості керівників, яких призначаєте, це вихідці із абсолютно інших міст, медицина — це з Донецька людина, транспорт — із Харкова. Я не говорю, що це погані люди, але невже серед 3 мільйонів киян, які з вашою точки зору такі розумні немає жодної достойної людина, яка б могла працювати вашим заступником або керівником управління.

Александр ПОПОВ: Абсолютно необ’єктивна інформація про яку ви зараз говорите. Чому? Тому що у нас дуже багато киян, в основному кияни.

Вадим ДЕНИСЕНКО: Серед ваших заступників є хоча б один киян?

Александр ПОПОВ: І серед заступників, і серед начальників управлінь. Справа в тому, що киянами стали безумовно багато українців, які приїхали 10, 15, 7 років тому і говорити, що вони сьогодні не люблять своє місто, не є киянами — це не справедливо. У нас безумовно існує принциповий підхід до підбору, він пов'язаний з професіональними якостями того чи іншого керівника. Будь-ласка, ми ж… От я хотів би вам сказати, що ми дуже об’єктивно, дуже об’єктивно прийняли на роботу керівний склад сьогоднішньої КМДА. Чому об’єктивно? Тому що ми оголосили конкурс, на цей конкурс було по 10, по 8, по 12 людей, які претендували на ту чи іншу посаду і вони через конкурс перемогли. Той же архітектор міста Київ. І той же начальник головного управління здоров’я. тобто це абсолютно об’єктивний підхід. Я навіть не дивився звідки та людина чи та. Вона повинна працювати, результат показувати і в цьому головне.

Евгений КИСЕЛЕВ: Пожалуйста, Евгений Рыбка, информагентство "Лига Бизнес Информ".

Евгений РЫБКА: Александр Павлович у меня вопрос из серии, если бы, но он имеет непосредственное отношение к тому, в какой ситуации оказался Киев. Вы четырежды становились мэром города Комсомольск. Ответьте честно, если бы ваших заместителей попросили на выход, а в мерию сверху откуда-то десантировали группу незнакомых людей, новых заместителей , включая первого заместителя, чтобы вы сделали как мэр, как мужчина и как ответственный принципиальный политик.

Александр ПОПОВ: Я к счастью не попадал в такую ситуацию, надеюсь, в моей жизни такого никогда не будет. Конечно, ситуация в определенном смысле дискомфортная, но вопрос наверное все-таки не ко мне. Потому что приходя на работу в Киевскую государственную администрации, у меня были определены и по сегодняшний день я их выполняю, четкие обязанности, связанные с организацией работы исполнительной власти. Это огромнейший ответственный объем работы, поэтому мне достаточно тех проблемы, которые у меня есть в связи с решением этих задач. Если у вас есть вопросы городскому голове — задайте, пожалуйста, ему этот вопрос, я не хотел бы ответить.

Евгений РЫБКА: Мне интересно, как бы вы себя повели в этой ситуации. Выходов несколько.

Александр ПОПОВ: Я думаю, что я не попаду в такую ситуацию.

Евгений РЫБКА: Спасибо.

Евгений КИСЕЛЕВ: Пожалуйста, Александр Чаленко, газета "Сегодня".

Александр ЧАЛЕНКО: Скажите пожалуйста, вот вы сейчас, значит через 2 года Киев будет принимать ЕВРО-2012, вот как вы вообще оцениваете подготовку столицы к ЕВРО-2012, каково там состояние там объектов — там дороги, инфраструктуры, дороги, гостиницы, строительство стадионов. Вот все, что находится в вашем управлении. Вот если возможно — детальнее.

Александр ПОПОВ: Противоречивое у меня по этому поводу мнение. С одной стороны — все те требования, которые к нам сегодня УЕФА предъявляет — мы их выполняем. То есть у нас будет достаточное место высококачественных мест в гостиницах, у нас будет построена инфраструктура, стадион, у нас будут выполнены все условия, но с другой точки зрения и это очень важно, ЕВРО-2012 — это повод для того, чтобы сделать максимально много. И я думаю, что и четыре года назад, и три года назад, ну, вернее, как только мы получили статус, в том числе и проведения финального мачта Чемпионата, нам нужно было бы иметь в городе Киеве программу, широкую программу благоустройство территорий, центральной части, исторической части, парков и так далее для того, чтобы люди, которые приедут к нам из Европы, они были бы в хорошем смысле удивлены красотой города Киева. Сейчас у нас остается очень мало времени и вот эту задачу — ее все равно нужно решать. На следующий год мы конечно же планируем огромную программу, связанную с наведением порядка у нас на улицах Киева. Но для этого нужно много вопросов. И вот по ходу своей деятельности мне пришлось уже очень сложные, проблемные такие решения. Это связано в том числе и с проведением административной реформы, потому что система управления в городе Киеев, она нас к нормальной подготовке к ЕВРО-2012 не привела бы. Поэтому нам сегодня очень важно сделать сильную, мощную власть в городе Киеве, чтобы работали профессионалы, чтобы было взаимодействие между районами и городом. Чтобы это была единая команда, понимающая, что она делает. В следующем году у нас будет, в следующем и 12 году, у нас будут решены многие вопросы, которые не решались много-много лет.

Александр ЧАЛЕНКО: Александр Павлович, давайте я конкретизирую, вы это говорите вообще. Вот смотрите — будет огромный большой поток туристов, скажите пожалуйста, вот лично вы предположим или работники мэрии, вот различных служб, которые будут помогать гостям Киева, английский говорите или нет.

Александр ПОПОВ: У нас есть программа, которая также согласована с УЕФА, которая также предусматривает обучение тех людей, которые будут иметь непосредственное отношение к приезжим иностранным туристам. Среди тех, кто пройдет обучение будут и волонтеры, которые будут работать на улицах Киева и в тех местах, куда будут приезжать и отдыхать иностранцы, это и работники транспортных служб, это и работники здравоохранения, это и работники правоохранительных органов. Поэтому и в этом вопросе у нас есть комплексный подход, система. Эта программа начинает работать с 1 января следующего года.

Александр ЧАЛЕНКО: А вы будете знать по-английски, будете говорить по-английски.

Александр ПОПОВ: Я думаю нет.

Александр ЧАЛЕНКО: Почему? А по-французски?

Александр ПОПОВ: Я думаю нет, я думаю у меня сейчас, к сожалению, не хватает времени, ну, буквально даже на мелочи. Я очень занят сегодня своей работой, вот поэтому думаю изучит английский язык за этот промежуток времени я не успею.

Евгений КИСЕЛЕВ: Александра Павловича я думаю обеспечат хорошего профессионального переводчика. Во всяком случае на время Чемпиона Европы. А вот позвольте такой вопрос хотел вам задать. Вот вы по-моему начали сложную процедуру возвращение в собственность города предприятий, которые были приватизированы Черновецким. Вот буквально сегодня поступила такая новость: госкомиссия по ценным бумагам официально подтвердила возвращение в муниципальную собственность 80% "КиевГорСтроя". Вот что дальше по списку, что следующим уйдет от Черновецкого и вернется в стоимость города. И вообще, речь идет о возвращении в муниципальную стоимость или речь идет о приватизации. Вот эти предприятия может быть будут вновь выставлены для приватизационных аукционов.

Александр ПОПОВ: У нас есть много очень важных задач, несколько из них я назову, которые связаны с этой темой. Ну, во-первых, это вопросы коррупции, в том числе, как я убежден, они связаны с отчуждением коммунальной собственности. Поэтому первое — это действительно наведение правопорядка, ликвидация этих негативных последствий. Таких решений больше в Киеве не будет. И второе — это конечно же возврат тех активов, которые с нашей точки зрения были отчуждены из коммунальной собственности и переданы коммерческим структурам или же с нарушением закона, или по цене, которая не соответствовала реальной стоимости. В этом направлении мы провели, кстати за очень небольшой период времени действительно очень большую работу. Кроме "КиевГорстроя", у нас сегодня полный контроль над "КиевЭнергохолдингом", который управляет пакетами акций "КиевГаза", "КиевЭнерго" и "КиевВодоканал". Должен сказать, что уже на сегодняшний день есть решение судов, согласно которому мы получили полный контроль над "КиеВодоканалом" и "КиевГазом". Мы уже на сегодняшний день объявили, там есть определенная процедура — 45 дней, собрание акционеров. Проведя это мероприятие, мы установим полный контроль муниципалитета, я подчеркну — муниципалитета, то есть территориальной общины над этими стратегически важными мероприятиями. Эту работу мы на этих предприятиях не завершаем. Вы наверное знаете, что совсем недавно было принято решение городского совета, согласно которому из программы приватизации были исключены 300 объектов коммунальной собственности. Мы считаем, что они являются важными для территориальной общины и мы не будем их включать, в дальнейшем рассматривать об их возможном отчуждении.