Як тільки чергової дози не настає, відразу проблеми вилазять на поверхню
автор: Назар КОНДРАТЮК
29 декабря 2009
"Україну мусять зняти з голки боргового наркотика... Реструктуризація банківських боргів створює ілюзію "очі не бачать, серце не болить". Нинішній уряд сформований по принципу винагороди... Проблема не тільки в розмірі тарифу. Є річ, про яку ніхто не говорить...". Про готовність працювати міністром фінансів, дірки в українському бюджеті та нюанси у формуванні ціни на газ під час інтернет-конференції розповів колишній урядовець-фінансист Віктор Пинзеник.
Посада: бути міністром і обіймати посаду — різні речі
- Почему Вы оставили Министерство финансов в самый ответственный для него момент? (Андрей)
- Треба відрізняти дві речі: працювати міністром і обіймати посаду міністра. Це не одне й те ж. Працювати міністром я готовий, обіймати посаду — ні. Я не мав виходу на початку року, бо мені пропонували тільки обіймати посаду. Бо працювати означає готувати та приймати професійні рішення. Мінфін готує бюджет, виходячи з того, що економіка падає, і це в умовах, коли вона вже падала, а від Мінфіну вимагають рахувати бюджет, виходячи з того, що економіка росте. Це не робота. Я не художник, а економіст. Країна дорого заплатить за бюджет цього року.
- Видите ли Вы себя на посту премьер-министра Украины в команде Ющенко? (Гоша)
- Для мене посада не є принциповою. Звичайно, це не значить, що я готовий бути на будь-якій посаді. Є посади, які пов'язані з моїм фаховим профілем. Для мене головне — потреба у змінах, потреба у лікуванні. За таких умов я готовий говорити про роботу. Найбільш принципові питання, які б я вирішував у першу чергу, — це:
- реформа уряду. Нинішній його склад сформований по принципу винагороди, а тому в уряді багато зайвих структур, які заважають одна одній. Структура уряду, яку б я хотів бачити, включає всього 13 міністрів;
- відновлення бюджетного балансу;
- регуляторна реформа — усунення зайвої або надмірної залежності підприємців від чиновників. Будь-який зайвий інститут влади завжди творить проблеми для підприємств, бо він придумує способи, яким чином заставити людей ходити до чиновника.
Банки: ризики мусили розуміти
- Чи довго ще протягне фінансова система, яка тримається лише на доданій вартості від спекулятивних оборудок? Як нормалізувати "судинну систему економіки", як себе гордо називали банки? (Павло)
- Я б не хотів, щоб склалось враження, що в ситуації винні банки. Зміна курсу гривні значною мірою відбулась за рахунок проблем соціальної політики. Якщо за рік зарплата зростає на 40%, а економіка — на 5%, то виникає дуже просте питання: а чим буде наповнена решта 35%? Якою товарною пропозицією? Наповнювалось воно, з одного боку, зростанням цін, з іншого — імпортними товарами. Тому ми й маємо рекордне зростання імпорту за останні роки і тому — девальвацію. Це — неминуча реакція на перекоси в зовнішній політиці. Але є й друга частина проблеми — захоплення валютними кредитами.
75% кредитів населенню видані у твердій валюті. Банки мусили розуміти ризики таких кредитів. Країна мусить відновити те, що називається судинною системою економіки, бо банківський сектор має бути здоровим. А два основні чинники оздоровлення банків — це рекапіталізація, наголошую: порятунок банку, а не його власників. Другий шлях — процедура негайної ліквідації проблемних банків. Банки ліквідують тоді, поки живі ще активи, поки їх не розтягнули, хтось забрав кредити. У нас ця процедура триває доти, поки активів вже не лишилось. Що стосується ставок за кредити, то це наслідок, а не причина. Банки ж в основному продають не свої гроші, а депозити. Ніхто не понесе депозит в банк під 5% при інфляції в 15%. Я думаю, ви розумієте зв'язок цих ставок, і первинна тут інфляція. Треба боротись з інфляцією, але сьогодні банки платять значно вищі ставки по депозитах, ніж допускає економічна логіка. Це плата за проблеми в банках.
- Пане економіст, допоможіть Юлії (Тимошенко, — ред.) привести долар хоч до 6-6,5 грн., і тоді я поверну кредит в банк — 300 000 доларів та дам роботу 130 своїм будівельникам (Анатолій).
- Що стосується кредитів, особливо валютних, то я вважав і вважаю, що в цій сфері необхідна реструктуризація, яка по суті означає зменшення тіла кредиту. В умовах, коли вражена вся економіка, застава не працює. Реструктуризація шляхом перенесення платежів нічого не дає. Вона створює ілюзію "очі не бачать, серце не болить". Кредит переклали в папку безпроблемних кредитів, а насправді він проблемний. На жаль, адекватного розуміння я не бачу як в українській банківській системі, так і в світовій. Але ситуація змусить повернутись до вирішення цієї проблеми. Економіка не може без банків, а банки — без економіки. А економіка, нагадаю, вся уражена.
- Яким чином і чи можливо повернути довіру громадян до національної валюти та банків після коливань спочатку до 4,6, а потім і до 8,0 за долар? (Андрій).
- Без відновлення такої довіри взагалі ні про що не можна говорити, і це можливо. Випробування, які випали на долю громадян України, зроблять цей процес більш тривалим. Але давайте пригадаємо купон. Він отримав надзвичайні удари інфляції. Були роки, коли він знецінювався по днях. Ми всі стали мільйонерами. Але у вересні 1996 року, коли ми вводили гривню, купон був вже стабільною національною валютою. Нагадаю, що він коштував 180 тис. купонів за долар. Гривня тримала курс 1,8. Це не є проблемою, яку неможливо вирішити.
Газ: "Є речі, про які ніхто не говорить"
- Какова Ваша оценка газового контракта Тимошенко з "Газпромом", ущемляющая тарифную составляющую на транспортировку российского газа в Европу? (Гоша)
- Угоди, які стосуються газу, я не можу оцінити позитивно. Проблема не тільки в розмірі тарифу. Є річ, про яку ніхто не говорить — за базу ціни у стосунках з Україною взята ціна на кордоні з Італією. Але ми ж не там купуємо газ, а купуємо на кордоні з Росією, що на 2,5 тисячі кілометрів ближче. Це означає, що так звані однакові ціни завжди будуть різними для різних країн в залежності від місця придбання. Про цю "дрібничку" чомусь забули, а ця "дрібничка" при ставці тарифу 4 долари означає: така ж сама ціна, як на італійському кордоні, для України має бути на 100 доларів меншою. Але якщо врахувати вихід не тільки на світові ціни на газ, але й на ставки транзиту, то при обсязі транзиту через територію України це ще можливість здешевлення ціни на 100 доларів. Думаю, цього достатньо для оцінки угод, досягнутих на початку року. Є ще й додаткові сюрпризи, про які публічно згадувалось.
Прогноз на 2010-й: треба лікуватись
- Как будет развиваться экономическая ситуация в 2010 году, если бюджет 2010 г. не примут? Как будут платить зарплату бюджетникам, если казначейские счета пусты? Включится станок? Будет гиперинфляция 1993-1996? (Людмила)
- Україна належить до найбільш постраждалих країн, бо є українські чинники кризи. Один із них — це девальвація національної валюти. Не всі країни переживають девальвацію, в Україні вона дуже сильна... Це пов'язано з наростаючим дефіцитом бюджету. На жаль, коли країна опинилась в скрутній ситуації, адекватної реакції та відповідних дій не було. Економіка вже падала, а бюджет був прийнятий, виходячи з економічного росту. Не було вжито заходів по скороченню видатків, і країна отримала рекордний дефіцит бюджету. За 11 місяців він вже склав 88 млрд., за рік він перевищить 100 млрд. І складе близько 12% ВВП. Країна рік прожила в борг.
Майже кожна друга гривня видатків здійснювалась за рахунок боргу. До цього часу проблеми маскувались за рахунок кредитів МВФ, але як тільки чергової дози не настає, відразу проблеми вилазять на поверхню. Потрібно бажання лікуватись, якого в Україні поки що немає. Така ситуація дуже утруднює будь-які прогнози на майбутній рік, коли серйозно порушений баланс, а баланс — це рівновага. Дуже важко прогнозувати курс і інфляцію.
Те, що Україна має зробити, є очевидним: країну мусять зняти з голки боргового наркотика. Це непросте рішення, але уникнути його не вдасться.
Друга принципова річ — підтримка споживання в секторах, з яких почався спад. В першу чергу, це металургія. Простіше кажучи, мова йде про заміну втрачених ринків внутрішнім споживанням. Варіанти такого споживання — будівництво мостів, ліній електропередач, заміна теплотрас. Подібні дії вживала Німеччина — наприклад, компенсація старих автомобілів при придбанні нових. Цим заохочувалось споживання автомобілів. В Україні таким "автомобілем" є метал.
25.12.2009
