Олесь Доній про ситуацію в коаліції, зокрема в середині фракції блоку НУ-НС

- Гостею програми мала бути Оксана Слюсаренко, заступник голови секретаріату президента і представник президента у Верховній Раді, ми мали говорити про Євро-2012, але з незрозумілих, невідомих поки що нам, причин вона не з’явилася.
То ж спілкуватися ми будемо телефоном з Олесем Донієм, народним депутатом України, представником фракції НУНС.
Ми плануємо обговорити з паном Донієм зокрема ситуацію, що склалася в українському політикумі, зокрема в коаліції, в середині НУНС.
Скажіть, будь ласка, пане Олесю, з огляду на події, які відбуваються, ті месіджі, що звучать від політиків з різних політичних таборів, чи прогнозуєте ви, що все-таки в понеділок буде підписано політичну угоду, чи дійдуть політики згоди і 4 березня буде розблоковано роботу Верховної Ради? 

- Принаймні мені хотілося б в це вірити, хоча зараз дуже багато політичних гравців, причому за межами парламенту, зацікавлених у непрацездатності парламенту, що, власно, їхньою діяльністю і була спровокована парламентська криза. Хотів би вірити, що громадський тиск вже достатній, щоб примусити всіх політиків сісти за стіл переговорів і прийти до висновку, що зараз жодна з політичних сил не може сконцентрувати необмежену владу в одних руках, а це значить, що потрібно все ж таки навчитися домовлятися, а парламент і повинен бути оцим осердям політичної системи і майданчиком для таких домовленостей. 

- Скажіть, будь ласка, заяви зокрема Оксани Слюсаренко, представника президента у Верховній Раді, стосовно того, що отака вимушена не-робота Верховної Ради, блокування роботи Верховної Ради вигідна вже, видається, не стільки опозиції, скільки коаліції. Як ви прокоментуєте ці твердження? І зокрема політологи також говорили про це.

- Власне я неодноразово стверджував, що, на жаль, виглядає так, що непрацездатність парламенту це спільна провокація, ниточки якої тягнуться до секретаріату президента і ПР, яка підігрує в цій грі, а метою цієї гри є дві речі: по-перше, зосередження максимальних повноважень в руках президента, для чого, власно, намагаються дискредитувати парламент. Нагадаю, що передвиборча кампанія також будувалась значною мірою на критиці депутатського корпусу, саме тому піднімалось питання, як основної загрози для демократії, пільг і привілеїв, а тепер ще показують, що ці депутати і працювати не вміють.
Натомість видається ідея з реформуванням конституції, посиленням президентських повноважень, створюється національна конституційна рада, яка насправді може існувати лише як дорадчий орган, а тут вона стає трохи не основним законодавчим органом, і готується ґрунт для проведення референдуму, для прийняття конституції на цьому референдумі з посиленням президентських повноважень. Це перша мета — посилення президентських повноважень, і тут має пасти жертвою як раз парламент.
Друга мета — це створення чи розширення електорального поля для існуючого президента і складання домовленостей між ПР і частиною націонал-демократичного табору для того, щоб можна було представити власного кандидата Віктора Ющенка, як представника коаліції національної єдності для того, щоб його підтримали два крила — з одного боку біло-блакитні, з другого боку помаранчеві.
Мені здається, що заради президентської кампанії не можна ставити під загрозу парламентаризм в Україні. Заради лише влади не може ставитися під загрозу взагалі існування демократії в державі. Мені здається, що політичні гравці в своїх тактичних схемах трошечки переграють ситуацію.

- Пане Олесю, виходить, що на тлі непрацюючого парламенту дуже легко, просто і вигідно провести всеукраїнський референдум, а відтак розширивши повноваження президента і одноосібно узурпувавши владу. На цьому тлі чи не є сенс і чи не побачимо ми об’єднання БЮТ і ПР задля того, щоб цього не допустити? Зокрема сьогодні вдень, спілкуючись в ефірі з регіоналом Володимиром Сівковичем, він сказав, що це можливо, і це об’єднає такі, здавалось би, абсолютно полярні партії. 

- Ну, по-перше, зараз готується ґрунт для зовсім іншого переформатування — вже є спроби переформатування у Верховній Раді так званої помаранчевої коаліції на широку коаліцію, і саме для цього знову-таки ведуться переговори між частиною ПР з одного боку і частиною оточення президента. План який? Може бути неформальне переформатування, тобто може бути просто інше голосування частиною нашеукраїнців, комуністів і регіоналів, що може скласти необхідні 226 голосів. І спроба така вже була проведена під час невеличкого розблокування парламенту, коли голосувався закон про господарські суди. Власно тоді був саме такий формат.
Мені здається, що в даному випадку ПР є підпорядкованою, тобто її використовують. Якщо вона це усвідомить, чи в неї якісь запобіжні зіграють механізми, тобто якщо вона усвідомить, що в цій грі їй можуть пообіцяти і насправді нічого не дати, — ну, я зараз не кажу, що Віктору Януковичу обіцяється зараз посада спікера Верховної Ради, — але питання в тому, щоб їх інкорпорували в наступну владу, щоб дали гарантії їхньому бізнесу, який стоїть за їх спиною. І вони зараз вирішують, що для них більш небезпечно — чи грати в гру з обранням наступного президента, чи спробувати поборотися за парламентську демократію, яка б захистила всі такі найбільші елітні українські угруповання, мається на увазі елітні і фінансово-промислові, і елітні політичні.
Я думаю, що перед ними зараз є вибір в пошуку союзника, і в цьому плані Юлія Тимошенко для фінансово-промислових еліт є менш прогнозований союзник і можливо навіть в перспективі більш небезпечний. Тому я не думаю, що може бути укладена довготривала якась угода між БЮТ і ПР. Те, що по конкретних законопроектах в парламенті може бути голосування між різними фракціями, це факт, тобто якщо питання йде про засадничі речі для демократії, я думаю, що тут конфігурації в парламенті можуть бути різноманітні. Але поки що ніщо не показує, що йде налагодження союзницьких стосунків між БЮТ і ПР. Як раз навпаки.

- Пане Олесю, а яку роль в цій грі ви відводити блоку Литвина? Чи він взагалі залишився в цій ситуації поза грою? Він буде долучатися все ж таки до ПР, КПУ і частини НУНС, якщо відбудеться отаке переформатування неформальне?

- Блок Литвина із самого початку зайняв позицію не те щоб над схваткою, а трошечки осторонь. Після того, як він не був залучений до формування коаліції, а залучення до формування коаліції могло бути фактично за умови обрання Литвина спікером, тобто навряд чи вони були готові погодитися на меншу ціну, так от, після того, як це не відбулося, блок Литвина фактично виявився зацікавленим в наступній парламентській кризі. Вони її не провокували, вони їй не сприяли, просто будь-яке переформатування може дати можливість блоку Литвина зіграти оцією ключовою акцією — при будь-якому форматі коаліції безперечно на їхні голоси, 20 чоловік, можуть розраховувати зацікавлені сторони. Точно так як зараз було б бажано, щоб ці 20 голосів долучилися до помаранчевої коаліції і підтримали в голосуванні, точно так на них можуть розраховувати при переформатуванні сил в парламенті.
А сам Литвин і його блок очевидно вичікують. Існує інформація, що начебто більше зараз знайшли доступ до серця Литвина сили, які знаходяться біля президента, але це поки що не більш, ніж інформація. Очевидно, що любую інформацію треба підтверджувати або спростовувати конкретними фактами, а поки немає голосування в парламенті, ці факти ніхто не може надати.

- Пане Олесю, все ж таки чи блок НУНС буде працювати в коаліції?

- НУНС це є осердя коаліції, так само як і БЮТ…

- Так, але це осердя, ми бачимо, розпадається з огляду на вихід шести членів з лав партії.

- Нагадаю, що 6 чоловік вийшли не з блоку…

- А з лав партії НУ.

- Бо вихід депутатів з фракції тягне за собою позбавлення депутатського мандату. Тобто кілька чоловік вийшли з партії. Так, можливо з партії НУ вийдуть ще кілька чоловік, про це натякнув один з голів обладміністрації. Зрозуміло, що в умовах, коли подання на голів обладміністрацій фактично готується в секретаріаті президента, то залежність голів обласних і районних адміністрацій від секретаріату президента посилюється, тому вплив на них може бути достатньо значний, і це може спонукати цих людей вийти з партії. Але це не повинно по ідеї впливати на працездатність самого блоку, і хотілось би вірити, що внутрішні протиріччя, які, на жаль, стали наочними в самій партії, не стануть протиріччями в середині блоку і фракції блоку.
Мені, наприклад, приємно, що фракція НУНС є можливо найбільш демократичною в складі парламенту, і там йдуть дискусії. Так, є різні позиції, можливо навіть не завжди є консолідованими голосування, але спільне бачення по стратегічних питаннях є, а стратегічні питання це орієнтація на підтримку української мови і культури, це гуманітарна ділянка; це спільне бачення по євроатлантичній інтеграції, це друга ділянка; це спільне бачення по ринкових реформах. Хотілося б, звичайно, щоб була ще й четверта ділянка — спільне бачення демократичних перетворень, але прийомні три ці ділянки це вже не мало. І вихід або перехід з однієї партії до іншої не відбивається на стратегічному мисленні, тобто по цих трьох питаннях є спільне бачення депутатів фракції, а відтак можна сподіватися на спільне голосування.

- Пане Олесю, як бути, так би мовити, з губернаторською ситуацією, тобто це те, що НУНС може втратити ще одного бійця: слідом за Віктором Балогою партію готовий залишити і дніпропетровський губернатор Віктор Бондар. Претензії в нього ті ж самі, що і в керівника президентського секретаріату — він піде, якщо на основі НУНС не буде створено єдину потужну демократичну силу. Скажіть, якщо все ж таки в якийсь спосіб…. тобто йде спонукання до створення можливо єдиної політичної сили, об’єднання блоків у єдину партію. Тоді можна прогнозувати, що такі люди, як Владислав Каськів, Анатолій Матвієнко не погодяться на створення цієї єдиної партії, і яка тоді буде ситуація?

- Хочу сказати, що це право кожного громадянина України — вступати до тієї чи іншої партії, чи не вступати, тому це персональна справа пана Бондаря, голови Дніпропетровської облдержадміністрації виходити з партії, вступати до іншої, і ми не в праві ані стримати його, ані піддавати сумніву його внутрішній вибір. Це його особиста справа.
Я б власне більше загострив увагу на заяві двох голів обладміністрацій, яка була напередодні: нагадаю, що два голови обладміністрацій піддали жорсткій критиці кабмін…

- Так, кабмін, саме Тимошенко щодо децентралізації коштів, так.

- Так, що вона не узгоджує питання з головами обладміністрацій і по питаннях бюджету, і по внесенню змін до бюджету. Оце ситуація достатньо дивна. Нагадаю, що аналогічно використовував цей крок ще Кучма перед зміною прем’єра: раптово його починали критикувати губернатори. Зараз, нагадаю, голови обласних адміністрацій працюють в системі виконавчої влади, вони фактично підпорядковані кабміну, і от якщо ми з вами — ви як журналіст, я як парламентар — можемо критикувати і кабмін, і прем’єра, і президента, я вже не кажу про опозиціонерів, це наше з вами повноваження як журналіста і парламентаря, а представники системи виконавчої влади після такої критики, ну, одне з двох: або прем’єр після того повинна готувати подання на їхню відставку, або вони самі повинні подавати у відставку, бо якщо вони зізнаються, що в них неналагоджена система взаємовідносин, якщо вони не задоволені діяльністю, то хтось повинен змінитися. І воно виглядає так, що це готується цілеспрямована атака на прем’єра. Тут незалежно від нашого ставлення — мого чи вашого — до прем’єра, до кабміну, очевидно, що виконавча вертикаль мусить спрацювати злагоджено.

- Пане Олесю, до речі, до цієї атаки на прем’єра можна додати, що сьогодні президент Віктор Ющенко звертає увагу прем’єра Тимошенко на невиконання домовленостей президентів України і Росії щодо врегулювання проблем постачання газу в Україну і розрахунків за нього. І вже скрізь рясніють повідомлення про те, що можливо у разі невиконання цих домовленостей, невиплати боргу і не підписання цих документів буде перекрито трубу, тобто буде просто перекрито газ Україні 3 березня о 10 ранку за московським часом. 

- Бачте, ми так сподівалися, коли творили нову помаранчеву коаліцію, що не буде повторено помилок 2005 року, коли не ззовні розбили коаліцію, а зсередини. І отут ревнощі з приводу балотування на наступний президентський термін, здається, беруть гору над здоровим глуздом. Мені здається, що потрібно було узгоджувати всі питання про взаємовідносини ще до призначення прем’єра. Тобто якщо президент робив подання, і це було узгоджене рішення коаліції, то очевидно, що повинна бути дана можливість уряду реалізовувати свою програму, тобто втілювати її в життя.
А зараз в нас фактично через кожен день виходить критика діяльності кабміну або з секретаріату президента, або від самого президента, причому на внутрішньому ринку це створює ефект такого внутрішнього конфлікту, сум’яття, а на зовнішньому фронті, нагадаю, що це приводить до можливості третьої сторони (в даному випадку Росії), коли є неузгодженість сторін — президента і прем’єра — на зовнішніх переговорах, тим більше по таких стратегічних питаннях, як енергопостачання, то зрозуміло, що в Росії є можливість втручатися в цей конфлікт і відстоювати їхні російські національні інтереси набагато краще, аніж ми свої через неузгодженість позицій.
Мені здається, що це неприпустимо, що повинен існувати все-таки інший рівень довіри і якихось узгоджених взаємостосунків, і прикро, що ми фактично знову ж наступаємо на ті самі граблі.

- М’яко кажучи, президент дав Тимошенко часу до 9 години ранку, і вона має йому особисто доповісти про вжиті кабміном заходи щодо газового питання. Чи можна говорити вже про те, що сценарій відставки Юлії Тимошенко вже запущено?

- Ну, ви розумієте, що про це можуть говорити лише ті, хто має право підписувати такі документи, а поки що має право підписувати такі документи не голова секретаріату. Можливо там і робляться такі спроби, але в будь-якому випадку, ви ж знаєте, що зараз рішення по відставці уряду приймає Верховна Рада. Навіть я припускаю, що можуть спробувати зібрати зараз голоси, але вдумайтесь, чиїми руками — руками регіоналів, комуністів, блоку Литвина і оцієї групи, яка орієнтується на голову секретаріату. Може вони навіть спробують зібрати 226 голосів для відставки, але голосів для переформатування коаліції, а коаліція формується, нагадаю, фракціями, в них недостатньо. Тобто помаранчева коаліція все рівне залишатиметься, відповідно уряд все рівне виконуватиме обов’язки, він працюватиме. Іншого механізму, тобто призначення президентом міністрів і прем’єра, не існує, не записано в українській конституції. Тому я не думаю, що це зараз сприяло б політичній стабілізації, навіть, якби такий план хтось розробляв. Це сприяло би лише політичній дестабілізації. Якщо хтось зацікавлений в політичній дестабілізації, щоб ще загострити ситуацію, тобто спочатку зробити непрацездатним парламент…

- Пане Олесю, давайте тут поставимо кому і після новин продовжимо наше спілкування.
Ми перервали нашу розмову на тому, хто зацікавлений зокрема в дестабілізації роботи українського парламенту. А хто, на вашу думку, зацікавлений взагалі в дискредитації українського парламентаризму?

- Я вам вже казав, що, на жаль, більшість політичних гравців зараз в Україні в тій чи іншій мірі підіграють в питанні як раз дестабілізації роботи парламенту і навіть дискредитації парламентаризму. Одні сили вже зараз працюють на те, щоб зосередити максимальні повноваження в руках діючого президента, а можливо з прийняттям нової конституції на референдумі. В цьому зацікавлено оточення президента, секретаріат президента, їм тут підіграють, як не дивно, як молодші партнери-союзники, ПР, які в принципі звикли жити за такою схемою, а БЮТ очевидно опинився в ситуації очікування: вони можуть сподіватися, що максимальні повноваження зберуть руками фактично секретаріату президента Балоги, а потім ними скористається сама Юлія Тимошенко, якщо вона виграє вибори. І ви бачите, що в цій ситуації фактично нема серйозних політичних сил, які б встали на захист парламентаризму, що і є небезпекою для країни, для держави.

- СЛУХАЧКА: Мене звати Лілія. Я б хотіла, по-перше, сказати, що настільки влучно, настільки грамотно розповісти ту ситуацію, яка відбувається зараз в політиці, мені просто хочеться сказати браво. Хочу запитати: чи не можна якось це… чи не усвідомлює сам президент, на якій межі він взагалі знаходиться? Чи хтось може йому доповідати, чи не може Доній з ним зустрітися безпосередньо?

- Чи усвідомлює він? Мені хотілось би вірити, що президент, як людина розумна, повинен усвідомити ситуацію. Все-таки хочеться вірити, що він має не одне джерело інформації, не тільки секретаріат президента, і повинен все-таки вміти аналізувати весь обсяг інформації. А чи є можливість спілкування? Фактично немає, тому що єдина… дві в нас були зустрічі фракції з головою держави, але там сам голова держави висловлювався під час нашої останньої зустрічі і взагалі ніхто не мав можливості висловити власну точку зору. Очевидно, що повинні існувати якісь інші формати спілкування, принаймні я не думаю, що тільки нашої фракції, а взагалі коаліції і президента, тому що ті ігри оточення, які зараз відбуваються, можуть несприятливо відбитися і на коаліції в подальшому, і на самому президентові, а це значить — на всій Україні. Тут потрібно дбати не лише про власні інтереси, а все ж таки про інтереси держави. Мені здається, що думати лише про наступні президентські вибори, ну, не гоже для політиків такого рангу. Потрібно навчитися ставати над схваткою і думати про інтереси всіх українців, а в інтересах всіх українців зараз політична стабілізація, припинити політичну колотнечу і нарешті завершити вже цей етап економічних реформ і почати рухатися далі.

- Пане Олесю, як ви гадаєте, якщо відбудеться відставка Юлії Тимошенко, що це за собою потягне?

- Ну, суто гіпотетично…

- Гіпотетично, так.

- Якщо відбувалась би така відставка, були б спроби переформатування коаліції неформально, тому що формально би не було знайдено 37 голосів у фракції НУНС. Я хочу вірити, що більшість нашої фракції твердо стоїть на позиції існування помаранчевої коаліції. Але була б спроба організувати коаліцію на базі ПР, КПУ, блоку Литвина і оцього невеличкого уламку, який більше орієнтується на секретаріат президента, а далі або конституційний варіант, тобто виконує обов’язки існуючий уряд просто з приставкою "виконуючий обов’язки", і значить, що Юлія Тимошенко і уряд залишаються на посадах і далі працюють: або могла би бути якась спроба неконституційного варіанту — спроба призначення міністрів або виконуючих обов’язки міністрів і голови уряду указами президента. Нагадаю, що фактично такий формат відбувається з призначенням обов’язки голів облдержадміністрацій, хоча в конституції чітко вказано, що голови адміністрацій подаються кабміном і лише після того призначаються президентом. Так записано в конституції, а на практиці в умовах України виконуючих обов’язки призначає одноосібно президент, хоча це ніде не прописано.
Є небезпека, що отака спроба на власний розсуд трактувати українську конституцію і закони може бути і зараз, але це знову-таки призведе лише до загострення політичної кризи, до нового витку протистояння, що, як на мене, несприятливо відобразиться не тільки на політиці, але й на економіці, і на добробуті українців.

- СЛУХАЧ: Добрий вечір. Володимир, Харків. Пане Олесю, хто вас особисто запросив вступити до лав НУНС в період передвиборчої кампанії? І чи не жалкуєте ви, що зробили цей крок?

- Особисто мене запросив до "Народної самооборони" Юрій Луценко, і ми розвивали "Народну самооборону", як політичну альтернативу не лише біло-блакитним, з якими в нас давні стосунки політичних опонентів, але я вважав, що потрібно критикувати і помаранчеву владу. Я до останнього відстоював, що НС повинна йти на вибори окремим списком, але після того, як було прийнято рішення на спільному з’їзді двох партій, які утворили НС — партії "Вперед, Україно" і партії "Християнсько-демократичний союз", — що ми об’єднуємося з НУ як найбільшими союзниками, і це дійсно правда, бо по стратегічних питаннях в нас спільне бачення, після того, як було прийнято рішення про об’єднання, я став представником цього об’єднаного списку.
Цей список утворили дев’ять партій, багато позапартійних депутатів, таких як я. В нас є по деяких питаннях різні точки зору, але по стратегічних питаннях в нас спільне бачення. Я хотів би, щоб це спільне бачення по стратегічних питаннях залишалось, але в той же час залишалося б і право на дискусію.

- Пане Олесю, не можемо оминути такої теми, як поїздка Яценюка до Брюсселю. Зокрема облетіло всі інформагентства те, що голова Верховної Ради Арсеній Яценюк вважає, що в Україні немає парламентської кризи. Він говорить, що це звичайний робочий процес, який спрямований на захист демократії. Про це він заявив у Брюсселі під час зустрічі з президентом Європарламенту Хансом-Гертом Поттерінгом. Скажіть, будь ласка, як подібна заява Яценюка взагалі впливає на імідж України?

- Я вам скажу, що на останньому засіданні фракції НУНС, куди прийшов нарешті Арсеній Яценюк, я згідно регламенту виніс попередження Арсенію Яценюку як головуючому на засіданнях. Нагадаю, що згідно регламенту після порушення головуючим регламенту кожен з депутатів має право винести йому попередження, що власне і було мною зроблено через його нехтування регламентом, через те, що він не приходить щоденно на пленарні засідання, за те, що він тридцятихвилинні перерви перетворює на дев’яностохвилинні і так далі. І поясняти це лише спротивом регіоналів, які так само, до речі, діють всупереч регламенту, не можна. Виступив я не просто від себе, а перед тим ця позиція була узгоджена групою НС у складі фракції НУНС, яка нараховує 18 депутатів.
Друге питання стосувалося приходу самого Арсенія Яценюка на фракцію. Нагадаю, що згідно конституції тепер спікери не виходять з лав фракції, як це було раніше, тому що тепер вихід з фракції тягне за собою позбавлення депутатських повноважень. Тобто тепер Арсеній Яценюк залишається членом фракції НУНС, і на нього розповсюджуються ті ж самі права і обов’язки, як і на будь-якого іншого члена фракції, а це значить, що він не може, не повинен по ідеї не ходити, як він зараз не ходить, на засідання фракції, він мав би там з’являтися і слухати точку зору інших депутатів, колег по фракції. Він зараз цього не робить. І після того, як він це вислухав, була дуже дивна ситуація, бо він зізнався, що він спеціально не ходить на засідання для того, щоб надати президенту можливість розпустити парламент.
Якщо невідкриття пленарних засідань і можливість для президента розпустити парламент не є для пана Арсенія парламентською кризою, то я не знаю, що таке парламентська криза. Тоді очевидно парламентську кризу він уявляє лише як це було в Росії, коли парламент розстрілювався танками. Я не хотів би, щоб парламент розстрілювався танками. Я вважаю, що в нас є парламентська криза і її потрібно нарешті завершувати і одним з елементів є позиція головуючого, тому в нас була дружня критика, і ми сподіваємось, що Арсеній Яценюк почує цю критику, що він виправиться і що він нарешті почне вести пленарні засідання. Окрім того, вже стоїть питання, що Верховна Рада не може бути в залежності від емоційного стану лише однієї особи, тому потрібно доукомплектувати керівні органи парламенту і дообрати заступників голови парламенту для того, щоб в разі неможливості, хвороби голови Верховної Ради бути присутнім на засіданнях парламенту, щоб засідання вів або перший заступник, або просто заступник голови Верховної ради.

- Пане Олесю, ви вже фактично відповіли на моє запитання стосовно точки зору Арсенія Яценюка. Так його цікавить точка зору швидше не фракції, а точка зору секретаріату президента. Вчора, 25 лютого, депутатом фракції КПУ Спиридоном Кілінкаровим була зареєстрована постанова про створення тимчасової слідчої комісії з питань перевірки фактів порушення конституції та законів України Віктором Балогою та першим заступником голови Закарпатської облдержадміністрації Іваном Балогою. Кириленко сьогодні заявив, що НУНС не підтримає, скажімо так, дрібну помсту КПУ, і вся фракція блоку НУНС не голосуватиме за проект постанови депутата-комуніста. Це є загальним рішенням фракції, воно вже обговорювалось, і такий висновок чому?

- Ну, в пана Кілінкаров, як і в будь-якого депутата, є право внесення будь-якого законопроекту, є право на законодавчу ініціативу. Якщо він вбачає, що це необхідно зареєструвати і поставити на голосування — це його особисте право. Чи є можливість реєстрації такої постанови? Ну, власне, якщо будуть наведені факти зловживання, кримінальних дій з боку того чи іншого високопосадовця, то я думаю, що незалежно від політичної орієнтації депутати проголосували би за створення такої комісії.
В даному випадку, якщо мова йде лише про розігрування тієї чи іншої політичної гри, якщо просто зараз хтось бачить з наших опонентів, що в нас йдуть внутрішні дискусії, а іноді навіть суперечки, і хоче вклинитися доля того, щоб в подальшому подрібнювати НУ, ну, я думаю, що безперечно НУ на такі дрібні провокації не поведеться і не підтримає таку постанову. Але в будь-якому випадку, ще раз кажу, якщо є факти зловживань високопосадовців, вони повинні оприлюднюватися, а компетентні органи — приймати певні рішення. В даному випадку, так як це працівник апарату президента, то я думаю, що наявні факти треба спрямовувати до президента, і якщо президент вважатиме за доцільне взяти їх до уваги, тоді він звільнить свого працівника.

- На нашу поштову скриньку прийшло таке запитання від Руслана: "Чи будете ви голосувати за відставку уряду?" Але, якщо не помиляюсь, відповідь на це запитання, пане Олесю, вже була, що ви не голосуватиме за відставку уряду, так?

- Я вважаю, що наші фракції НУНС і БЮТ створили цей уряд, ми за нього відповідальні, ми не хочемо, щоб він помилявся, але це наш вибір і хотілось би, щоб і далі ці люди в кабміні відповідали нашому вибору і працювали би і надалі.

- СЛУХАЧ: Добрый вечер. Я вот член вашей партии НСНУ, и я хочу сказать по поводу того, что "10 шагов навстречу" по улучшению жизни… Вот я сейчас частный предприниматель, не могу, уже год езжу и не могу ничего сделать, хотя я делаю рабочие места. Как вы можете повлиять на эту политику?

- На жаль, особисті можливості того чи іншого депутата зараз зменшуються від скликання до скликання, тобто повноваження депутата фактично нівелюються, рішення зараз… принаймні намагання приймати рішення приймаються зараз за межами парламенту, а потім вже пропонуються фактично без голосувань спочатку фракціям, а потім від імені фракцій у Верховній Раді. Я думаю, що потрібно таку ситуацію ламати, потрібно в першу чергу ставити зараз питання про зміну виборчого законодавства, тому що за таким виборчим законодавством лише внутріпартійна бюрократія, за якою стоять великі фінанси, буде вирішувати питання. В такій ситуації навіть нема сенсу приходити чесним порядним людям в парламент, коли все вирішується п’ятьма людьми, керівниками фракцій. Тому потрібно зараз змінити виборче законодавство в бік посилення зв’язку між виборцями і депутатами, а тоді з тих депутатів кожен виборець і має право, і просто мусить вимагати звіт за їхню діяльність.

- Пане Олесю, з’явилася інформація про те, що вже міністр юстиції Микола Оніщук має юридичні підстави достроково припинити повноваження Верховної Ради, якщо сплине тридцятиденний термін її бездіяльності. Це якось вже починає викликати занепокоєння, оскільки спочатку Віктор Балога, потім Арсеній Яценюк, а тут вже і міністр юстиції Микола Оніщук. "Потреба проведення дострокових парламентських виборів була обумовлена внутрішньопарламентськими факторами, парламент став неповноважним і відтак президент не реалізував тоді своє право стосовно припинення повноважень парламенту, передбачене у 90-й статті конституції", — і за словами Миколи Оніщука, — "через це парламент не може скористатися конституційним імунітетом, визначеним в 90-й статті". Це в принципі говорить про те, що все більше зростає ймовірність розпуску парламенту і дострокових виборів?

- Це говорить про сплановані дії секретаріату президента і ПР, яка підіграє їм з блокуванням трибуни парламенту, що з однієї сторони був ініційований так званий лист трьох спеціально для того, щоб дати можливість ПР заблокувати трибуну. Я наводив конкретний факт, коли Арсеній Яценюк зізнався, що він спеціально не відкриває засідання для того, щоб у президента в 30-денний термін була можливість для оголошення парламенту недієздатним і оголошення дострокових виборів….

- Пане Олесю, вимушена вас перервати через брак часу. Думка ваша зрозуміла, дуже дякую вам за участь в програмі. Нагадаю, що нашим гостем був Олесь Доній, народний депутат від фракції НУНС.