"Обставини загибелі доньки навмисно приховують"

заявляє народна депутатка трьох скликань 81-річна Тетяна Неліна

Біда підкралася зненацька. 11 квітня 2008 року лікар-психотерапевт Нікопольської райлікарні Юрій Забіяка разом із дружиною Ольгою Василівною, відомим у місті офтальмологом, та сусідом виїхав на своєму "Деу Сенс" до Дніпропетровська. Стояв туман. Отож коли на зустрічну смугу неподалік Нікополя виїхав "Ніссан Альтіма", керований 32-річним дніпропетровцем, співробітником однієї з відомих приватних структур, Юрій Олексійович розминутися зі смертельно небезпечною перешкодою вже не зміг. Удар прийшовся в ділянку пасажирського сидіння, де їхала дружина. На жаль, заподіяні Ользі Василівні ушкодження виявилися несумісними з життям, хоч чоловік відразу надав їй необхідну в таких випадках допомогу. "Ніссан" після удару вилетів на узбіччя, а понівечена "Деу Сенс" так і залишилася стояти на дорозі. 

Щодо винуватців трагедії, здавалося б, дискусій не виникало. У Нікопольському міськвідділі міліції навіть через вісім місяців після аварії "України молодої" не посоромилися висловити переконаність, що ним, безперечно, є дніпропетровець. Та і його керівник приїздив до матері загиблої Тетяни Гаврилівни Неліної, пропонуючи покласти на депозит якісь там гроші, але надалі чоловіка більше не бачили. Щоправда, кримінальну справу спершу порушили за фактом. А через деякий час її забрали до Дніпропетровська. Відтоді рідні та близькі загиблої бачили слідчого тільки двічі й не можуть дістати про перебіг розслідування ніякої інформації. Тетяна Гаврилівна вже й до Генпрокуратури, і до міністра внутрішніх справ із цього приводу зверталася, однак конкретної відповіді не дочекалася.

Пані Неліна практично все життя пропрацювала в Ромнах на Сумщині хірургом. Заслужила там звання Почесного громадянина цього міста, де тричі її обирали депутатом Верховної Ради УРСР. У 2001 році разом із чоловіком Василем переїхали поближче до доньки, до села Мусіївки неподалік від Нікополя. Спершу, щоправда, мешкали окремо. Коли ж Ользі Забіяці настав час виходити на пенсію, вона вирішила відкрити приватний офтальмологічний кабінет. Заради цього мусили продати з чоловіком і житло в Нікополі, і авто, переїхавши до села, де стали мешкати разом із її батьками. Несподівана біда перекреслила всі плани...

Як зізналася  Тетяна Гаврилівна, життя для неї з чоловіком після цього втратило сенс. Тільки й хоче тепер одного — справедливого суду над винуватцем загибелі доньки, заради якої й перебралися на Нікопольщину доживати віку.

До нашої газети, яку в їхній родині передплачують уже впродовж багатьох років, жінка звернулася, немов до останньої надії. Щоб хоч якось зарадити її біді, кореспондент "України молодої" пооббивав пороги УМВС України у Дніпропетровській області. Однак ніякої інформації не домігся — всі дружно посилалися на таємницю слідства, яке вже триває дев’ятий (!) місяць. Тому не залишається нічого іншого, як запитати в міліцейського керівництва Дніпропетровщини через газету: чому звичайне ДТП, щодо винуватця якого, здається, і сумнівів не виникає, потрапило до категорії "засекречених"?