На фоні тривожних новин зі Сходу України та передвиборчої президентської кампанії, що виходить на фінішну пряму, в інформаційному полі загубилися вибори до Київради. А між тим ця подія важлива не лише для мешканців столиці: кожна українська революція доводить, хто контролює Київ — той і перемагає.
Попередні міські вибори у столиці (позачергові 2008 року) проходили за пропорційною системою, коли кандидати йшли в депутати виключно за партійними списками. З одного боку, це створювало передумови для політичної корупції і торгівлі місцями у списку (і як наслідок — десятки депутатських "тушок"), з іншого — партії несли репутаційні ризики через включення до списку скомпрометованих фігур, і це працювало до певної міри як стримуючий фактор.
Нинішні ж вибори до Київради відбудуться за змішаною системою, коли половина депутатів йтимуть за партійними списками, а інша половина боротиметься за мандати в округах.
В одних лише 60-ти мажоритарних округах Київради балотуються близько 1,5 тис кандидатів. Ще декілька сот кандидатів з реальними шансами стати столичним депутатом, поховались у списках. Розібратися в такій навалі прізвищ і біографій пересічному виборцю важко, чим й користуються різного роду одіозні персонажі, що планують під шумок пробратися, або ж повернутися до влади.
За такої кількості кандидатів переможцем може стати практично будь-хто, навіть з мізерним показником підтримки. Досить лише заохотити відповідальних пенсіонерів: щедро організувати роздачу гречки, матеріальної допомоги чи просто скуповувати голоси під виглядом організації мережі агітаторів, як це масово робили багаті кандидати під час парламентської кампанії 2012 р.
Користуючись такою нагодою, київські вибори використовують впливові особи як полігон для старту кар’єри своїх дітей, родичів і просто близьких соратників. До Київради рвуться також і ті, хто не зміг пробратись в парламент або після зміни влади опинився без портфеля.
Серед бажаючих стати депутатом Київради — колишні міністри (наприклад, Іван Плачков). Серед мажоритарників, а також в деяких партійних списках також можна знайти яскравих представників команди "космічного" мера Леоніда Черновецького: наприклад, заступниця "легендарного" мера Алла Шлапак, яка у 2012 році не змогла потрапити до парламенту у столичному мажоритарному окрузі. В цілому виборцям доведеться обирати свого депутата серед купи персон, дорога яким в політику, як здавалось ще зовсім недавно, закрита назавжди.
В столичний парламент вирішив повернутись Ігор Баленко, олігарх, власник мережі супермаркетів "Фуршет", чоловік співачки Асії Ахат. Екс-народний депутат від Блоку Литвина, також двічі обирався депутатом Київради від Фронту змін, в якому керував столичною організацією, та ГАК. У 2012 році Баленко балотувався до парламенту на ВО №212 у Києві як самовисуванець (фактично був прихованим кандидатом від Партії регіонів), але програв кандидату від "Батьківщини" Віталію Яремі (сьогодні перший віце-прем’єр). Під час виборчої кампанії в найкращих традиціях забудовував округ дитячими майданчиками, будував "піраміди" з виборців (прийом мережевого маркетингу, коли за кожного залученого до системи учасника агітатор отримує винагороду), роздавав матеріальну допомогу і дисконтні картки "Фуршету", за що і був визнаним винним у підкупі виборців.
Поза виборами Баленко "засвітився" у рейдерському скандалі, коли відбирав у партнера недобудований будинок з підземним паркінгом по вул. Артема. До Київради балотується і син Баленка Артур. Ігор Баленко балотується по ВО №13, а його син — по ВО№5. Обох висунув "Удар" Віталія Кличка.
Родинний похід на вибори — вже традиція в столиці. Олександр Супруненко — представник одіозного сімейного клану екс-мера Києва Леоніда Черновецького — знову рветься до влади. Рідний брат Олександра В’ячеслав — зять Черновецького, зараз перебуває у міжнародному розшуку за справою про розбійний напад. Супруненки відомі своєю участю у земельному дерибані Києва, рейдерських захопленнях, зокрема книгарні "Сяйво", приватизації сотень державних та комунальних підприємств. Олександр Супруненко був народним депутатом від Партії регіонів, але у 2012 році з втратою впливу свого покровителя він втратив і мандат. Партія регіонів кинула Супруненка на мажоритарний округ, де він програв Ксенії Ляпіній, яка завдяки бренду "Батьківщини" випередила конкурента. Цього разу Супруненко намагається прорватись до влади як самовисуванець у ВО №8.
Ще один відомий кандидат — Олександр Пабат. Його іноді іронічно називають "другим Сашою-Стоматологом" — за аналогією до Олександра Януковича (сина колишнього президента) у Пабата теж освіта зубного лікаря. Пабат теж походить з багатої сім’ї (тато працював заступником міністра аграрної політики, займався бізнесом), на політичному обрії в повен зріст постав після Помаранчевої революції, коли його Громадський актив Києва потрапив до Київради на хвилі суспільного попиту на свіжі обличчя. До того Пабат засвітився у скандалі через отримання ним 30 га землі в районі столичної ТЕЦ-6 для будівництва спортивного центру.
У Київраді Пабат якийсь час підтримував реноме опозиціонера, однак невдовзі ГАК відкинув формальності і відкрито приєднався до масштабного дерибану столичного майна, затіяного "молодою командою" Черновецького. За один лише 2006 рік вони спільними зусиллями "розпиляли" тисячі гектарів землі, запустили процедуру продажу банку "Хрещатик", розпродали комунальні підприємства та втричі підвищили тарифи на комунальні послуги.
У 2010 році Пабат балотувався у президенти і зайняв 15 місце з 18 кандидатів. На початку 2013 року з лідером ГАКу сталася трагедія: у нього в руках вибухнув святковий феєрверк і Пабат втратив зір.
На нинішніх виборах Пабат балотується як самовисуванець у ВО №43, а його команда йде від маловідомої партії "Права воля України".
Веде до влади своїх людей і відомий киянам нардеп Віктор Пилипишин. Його головний кандидат на цих виборах — зять Костянтин Яловий. Молодий чоловік має не тільки впливового тестя, але й відомого батька — колишнього секретаря Київради Володимира Ялового.
Костянтин Яловий сьогодні веде "сімейний" бізнес Пилипишина, якому займатися цим забороняє депутатський мандат. У 2005 році компанія "Космо фасад", серед засновників якої була дочка Пилипишина (який на той момент очолював Шевченківську РДА міста Києва), отримала крупну ділянку землі на Подолі. Яловий балотується у ВО №60 як самовисуванець.
Серед "сімейних" кандидатів варто також згадати племінницю "співочого ректора" і нардепа Михайла Поплавського Мирославу Поплавську, яка балотується у ВО №8, або Пилипа Іллєнка (ВО №12), брат якого Андрій є народним депутатом від "Свободи". Одночасно за списком "Удару" до Київради балотується брат нардепа Олександра Бригинця Павло.
Але, окрім власне "династичних" кандидатів, до Київради рвуться одіозні представники старої влади, які мріють повернутися до великої політики або зберегти за собою свої обжиті кабінети.
В числі таких — Сергій Кримчак. Мало відомий широкому загалу чиновник є представником команди Леоніда Черновецького у Київраді. Став депутатом у 19 років і одразу ж посів крісло секретаря комісії з питань земельних відносин, міського будівництва та архітектури. Посада дуже відповідальна і "хлібна", особливо в контексті масштабів оборудок зі столичною землею за часів панування клану Черновецького в Києві.
У липні 2010 р. Кримчака разом з його шефом Олексієм Євлахом затримали співробітники СБУ у справі про зловживання при землевідведення. Євлах "закосив" під серцевий напад, а Кримчак встиг ознайомитися з умовами тримання у слідчому ізоляторі, проте вийшов на волю завдяки протекції Черновецького.
На виборах 2012 р. Кримчак балотувався по ВО №212, де впродовж всієї виборчої кампанії не проявляв жодної активності, окрім роздачі листівок, продпайків... За існуючою інформацією, фінансував цю кампанію зять Черновецького Олександр Супруненко. Сам Кримчак у декларації про доходи тоді вказав 60 тис грн. річного прибутку, квартиру 23,5 кв.м. та "мерседес" дружини. На нинішніх виборах балотується у ВО №10 від Демократичної партії України, яка виконує роль "локомотива" для багатьох вихідців з команди Черновецького. Під цим же політичним дахом в столичний парламент намагається повернутись не один член "молодої команди". Один з них — Віталій Павлик. Дорогу в Київраду молодому юристу в 2008 році дав саме Блок Чорновецького. Сьогодні ж, слідуючи прикладу старших колег, починаючий політик швидко перефарбувався, сподіваючись, що кияни у виборчому окрузі №9 не будуть добре вивчати біографії кандидатів.
Свої послуги киянам також пропонує Світлана Берзіна — екс-директор Київського зоопарку, та колишній керівник комунального підприємства "Центр ідентифікації тварин". Перебування Берзіної на посаді директора зоопарку ознаменувалося кількома гучними скандалами. У 2010 році тварин Київського зоопарку несподівано почала косити таємнича епідемія. Один за одним померли слон, яким опікувався особисто Леонід Черновецький, верблюд, бізон, самка гаяла та інші тварини. Експертна комісія встановила, що тварин труїли. Одночасно з цим у ЗМІ просувалася ідея перенесення Київського зоопарку на околицю столиці. Ймовірно, за цим не випадковим збігом стояли люди, які мали певні плани на землю зоопарку в центрі Києва.
Другий скандал, до якого потрапила Берзіна, стався вже у 2011 році. прокуратура Києва відкрила проти неї справу за зловживання службовим становищем та розтрату бюджетних коштів — Берзіній "світило" до 12 років.
Інший скандал стосувався минулого Берзіної — президент австрійської природоохоронної організації Tierhilfswerk Крістіан Янач і президент Міжнародного товариства захисту тварин "SOS" Тамара Тарнавська звинувачували її у організації собачих боїв та отруєнні бездомних тварин напередодні Євро-2012.
Та все це не завадило Берзіній випробувати долю ще раз і спробувати повернутись до комунальної годівниці. Вона балотується у ВО №13, де її конкурентом буде олігарх Ігор Баленко.
В гонку за мандатом вступила і одіозна Людмила Качурова — екс-керівник Головного управління охорони здоров’я КМДА. Людина з команди Леоніда Черновецького. У 2010 році проти Качурової відкрили справу за порушення бюджетного законодавства: мова йшла про перерозподіл грошей зарплатного фонду Київського міського центру серця на інші потреби. Чиновницю арештували прямо на вулиці біля салону краси і закрили до СІЗО — щоправда, ненадовго. В результаті Качуровій висунули обвинувачення ще й у підробці службових документів. Сума завданих державі збитків оцінювалася в 4,5 млн грн., причому перевірка КРУ показала порушень на значно більшу суму — майже 58 млн грн. Це не завадило Качуровій балотуватись у ВО №17.
Намагається втриматись в столичній владі і Андрій Вавриш — заступник начальника Головного управління містобудування і архітектури КМДА. Ще декілька місяців тому у інтерв’ю "Главкому" нинішній голова КМДА Володимир Бондаренко обіцяв звільнити цього чиновника. Однак Вавриш всіляко опирається і за деякими даними "переховується".
За освітою Вавриш — технік-електрик. На своїй посаді він проявив неабиякий хист до розробки та впровадження цікавих схем. Ініціювавши процес переукладення договорів оренди між столичною владою та власниками торгових точок, Вавриш замкнув на собі паспортизацію київських вулиць та видачу дозвільної документації щодо МАФів — це традиційна схема отримання "відкатів". Подейкують, що Вавриш був пов'язаний з командою Януковича і на нього не мав впливу навіть колишній голова КМДА Олександр Попов.
До Київради Вавриш балотується у ВО №58 як самовисуванець.
Сергій Рюмшин, який 2010-2013 рр. очолював Святошинську райдержадміністрацію, а потім втратив це крісло за поданням тодішнього голови КМДА Олександра Попова — через незадовільне прибирання району від снігу і льоду, теж має намір стати депутатом. Вже за місяць після скандального звільнення Рюмшин був призначений начальником Управління з питань надзвичайних ситуацій Департаменту міського благоустрою та збереження природного середовища КМДА. Тобто людину, яка виявилася нездатною прибрати сніг в одному столичному районі, призначили прибирати сніг в усьому Києві.
Рюмшин відомий своєю любов’ю до дорогих пафосних годинників. Восени 2012 року під час засідання КМДА чиновник хизувався хронометром марки Patek Philippe, ціна якого може коливатися від кількох тисяч до мільйону доларів. Такі годинники носять, наприклад, Володимир Путін та Олександр Лукашенко.
Рюмшин балотується у Київраду на ВО №47 від Партії ветеранів Афганістану.
Чергову спробу заручитись підтримкою мешканців столиці робить Вадим Столар. Шлях у політиці почав у 2006 році, коли став депутатом Київської обласної ради за списком "Нашої України". У 2007 р. балотувався до Верховної Ради вже за списком Партії регіонів. Його місце у списку було під номером 212, тому депутатом Столар став лише після того, як частина регіоналів у 2010 р. (після перемоги Януковича на президентських виборах) подалася працювати в уряд і у парламенті з’явилися вакантні місця. У 2012 р. програв вибори в мажоритарному окрузі на Оболоні Олександру Бригинцю, який йшов під брендом "Батьківщини".
За час роботи народним депутатом Столар не подав жодного законопроекту або поправки до закону, зате відзначився тим, що разом наприкінці 2010 р з двома іншими регіоналами побив депутата, а нині голову КМДА Володимира Бондаренка.
Також Столара називають одним із засновників компаній групи "Еліта-Центр", внаслідок діяльності якої сотні обдурених інвесторів лишилися і без квартир, і без грошей.
Столар балотується на ВО №31 в якості самовисуванця.
В числі неоднозначних персон на київських виборах і В’ячеслав Мартинюк. Колишній голова скандальної ОВК №94, в якій у 2012 році розгорнувся конфлікт між кумою Леоніда Кучми Тетяною Засухою та кандидатом від об’єднаної опозиції Віктором Романюком. Перемогу мав святкувати Романюк, який за результатами підрахунку 97,79% бюлетенів випереджав конкурентку на 8 тис голосів, однак ОВК під наглядом "Беркуту" і подружжя Засух (Анатолій Засуха — колишній губернатор Київщини часів Кучми, після Помаранчевої революції кілька років переховувався в Росії) визнав недійсними 30 тис бюлетенів, закрив очі на підробку протоколів ДВК та інші порушення на кшталт скупки голосів. Мартинюк відверто грав на боці Засухи і, фактично, завів ситуацію у глухий кут, після чого ЦВК оголосила про неможливість встановити результат волевиявлення громадян у цьому окрузі.
Мартинюк балотується до Київради у ВО №28 від радикальної партії Олега Ляшка.
